Чекіта Віоланта: Допит як процесуальний засіб доказування у світлі чинного КПК України
Ми погоджуємося з такою позицією і вказуємо, що процесуальний порядок проведення допиту регламентований ч.3 ст.23, п.1 ч.4 ст.42, ч.5 ст.46, ст.65, п.5 ч.2 ст.87, 95-97, ч.7 ст.101, аб.2 ч.2 ст.104, ч.1 ст.133, ст. 223-227, 232, ч.1 ст.329, п.1 ч.2 ст.332, 336, ч.2 ст.346, ч.4 ст.349, 351-354, 356, п.1 ч.4 ст.474, ч.2 ст.488, 490, 491, ч.2 ст.530, 567, п.2 ч.1 ст.581 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI (далі – КПК України). Недотримання процесуальних правил проведення допиту є порушенням закону і тягне за собою недійсність проведеної дії та недопустимість отриманих показань як джерела доказів.
Помітно, що значна кількість норм у КПК присвячені саме проведенню такої слідчої (судової) дії як допит. Причиною цього є поширеність її застосування в слідчо-судовій практиці. За даними окремих дослідників на нього припадає понад 80 % усього бюджету часу, що витрачається слідчим на провадження слідчих дій.
В цьому контексті процесуальна регламентація проведення допиту важлива для забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, а також і юридичної особи, яка може бути визнана потерпілим за новим КПК України.
Крім цього, чинний КПК ввів принципово нові положення щодо процесуальної регламентації проведення допиту. В кодексі закріплено особливий вид допиту – допит в режимі відео- та телефоноконференції (ст.232, 336,ч.3 ст.351, ч.4 ст.354, ст. 567 КПК України); визначено процесуальний порядок проведення перехресного допиту (ч.7 ст.352 КПК України); надано можливість ставити навідні запитання під час перехресного допиту. Не допускається проведення допиту в нічний час (з 22 до 6 години), за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного (ч.4 ст.223 КПК України); встановлений часовий ліміт для проведення допиту (допит не може проводитися понад 2 години без перерви, а в цілому – понад 8 годин на день), а для малолітнього або неповнолітнього – не може продовжуватися без перерви понад 1 годину, а в цілому – понад 2 години на день (ч.2 ст.224, ч.2 ст.226 КПК України). Свідок може користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката (ст.66 КПК України). Вперше передбачено, що при виконанні на території України окремих процесуальних дій (втому числі і допиту) за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав у рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення Кримінального процесуального кодексу (розділ ІХ КПК України). Новими правами обвинуваченого, зокрема, стали: право брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; право висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження (пп.1-3 ч.4 ст.42 КПК України). Розширено коло осіб, які не можуть бути допитані як свідки. До цього переліку, зокрема, додано: журналістів - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; осіб, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення; осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи; осіб, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних (ч.2 ст.65 КПК України).
Суду вперше надається право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів (ст.97 КПК України).
Передбачається можливість проведення виїзного судового засідання для допиту тяжко хворого свідка чи потерпілого (ч.2 ст.225 КПК України).
Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться виключно у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. За нормами Кримінально-процесуального кодексу України 1961 року допит свідка у віці від 14 до 16 років проводився у присутності вище зазначених осіб тільки, якщо слідчий вважав це за необхідне. Разом з тим вперше слідчому і прокурору надається можливість у виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника (ст. 227 КПК України).
Новий КПК України змінює назву такої слідчої дії як очна ставка, на проведення одночасного допиту декількох осіб. Розширюється коло учасників даної процесуальної дії. Якщо раніше, виявивши розбіжності у показаннях трьох осіб, необхідно було провести три очні ставки, щоб з’ясувати об’єктивну істину, то за новим КПК України процедура спрощується можливістю проведення допиту цих же трьох і більше осіб у межах однієї слідчої (розшукової) дії – допиту (ч.9 ст.224 КПК України).
Безліч новел було введено КПК України в контексті регламентації проведення такої слідчої (розшукової) дії як допит. Однак, ще більше необхідно здійснити правозастосувань, щоб співвіднести застосування цих норм з існуючою слідчою та сдовою практикою.
Студентка Київського національного університету
імені Тараса Шевченка Юридичного факультету Чекіта Віоланта
Комментариев 0