На Одещині зафіксовано масове руйнування старовинних козацьких некрополів, розташованих у різних частинах області. Однією з найбільш критичних точок є узбережжя лиману Сасик, де через ерозію берегової лінії хвилі поступово змивають поховання минулих століть. Окрім природного впливу, пам’ятки потерпають від відсутності системного догляду. Наприклад, у селі Сичавка старовинні кам’яні хрести сьогодні межують із могилами сучасних українських захисників, створюючи нерозривний зв’язок поколінь, проте держава досі не забезпечила належного статусу та захисту цим об’єктам.

Фахівці виділяють три ключові проблеми, що призводять до втрати культурного шару. По-перше, це активне руйнування берегів, що потребує інженерного втручання. По-друге, десятки некрополів у селах області фактично залишаються без нагляду, оскільки не мають визначеного юридичного статусу пам’яток історії. Третьою проблемою є гостра потреба у фаховій консервації та реставрації кам’яних хрестів, які руйнуються під впливом часу та погодних умов. Козацькі кладовища є важливою складовою національної ідентичності, проте поєднання природних стихій та людської байдужості ставить їх під загрозу повного фізичного знищення. Наразі громадськість та дослідники наголошують на необхідності термінової розробки програми збереження цих об’єктів, доки історична спадщина регіону не була втрачена остаточно.