В Одесі нечуючі люди змушені самостійно шукати перекладачів жестової мови та додатково оплачувати їхні послуги для отримання базової медичної, банківської чи адміністративної допомоги. Окрім фінансового навантаження, вони стикаються з відмовами в обслуговуванні, дискримінацією на роботі та нестачею адаптованої інформації. Про це в інтерв'ю виданню "Інтент" повідомила керівниця громадської організації "Сурдошкола", перекладачка жестової мови та фахівчиня з раннього втручання Альона Сінявська.

За словами експертки, наразі в місті офіційно працюють лише два перекладачі жестової мови. Через такий брак кадрів людям доводиться шукати спеціалістів самотужки, що суттєво підвищує кінцеву вартість отримання послуг. Зокрема, якщо чуюча людина витрачає на ультразвукове дослідження (УЗД) 300 гривень, то особі з порушенням слуху необхідно додатково оплатити роботу сурдоперекладача, який супроводжує її на прийомі.

Трапляються й випадки, коли співробітники установ повністю відмовляють у наданні послуг за відсутності перекладача, замість того щоб спробувати налагодити альтернативну комунікацію. Складнощі виникають і на робочих місцях: окремі роботодавці користуються добротою працівників із порушеннями слуху, навантажують їх додатковими годинами й завданнями, а іноді виплачують занижену заробітну плату.

Окремим проблемним питанням залишається комунікація всередині родин. У випадках, коли чуючі батьки не вивчають жестову мову, виникають бар'єри у повноцінному спілкуванні з нечуючою дитиною. Як зазначає Альона Сінявська, жестова мова має власну граматику та лексику, є самостійною системою і відрізняється від жестових мов інших держав. При цьому її вивчення не створює перешкод для розвитку усного мовлення, а допомагає дитині формулювати та висловлювати власні думки й потреби.

Також залишається актуальною проблема доступу до оперативних повідомлень про війну та сигналів повітряної тривоги. Наявних візуальних сповіщень часто недостатньо, тому важливу інформацію необхідно значно ширше дублювати жестовою мовою.

Як зазначає керівниця ГО "Сурдошкола", одним із дієвих рішень може стати розширення онлайн-перекладу через спеціальні QR-коди (механізм, що вже діє в окремих ЦНАПах), а також системна співпраця установ із кваліфікованими перекладачами. Попит на набуття таких навичок у місті залишається високим: під час останнього набору на профільні курси в Одесі 86 людей подали заявки впродовж половини дня.