За інформацією, отриманою редакцією, навколо комунальної установи "Одеський зоопарк загального державного значення" може розгортатися конфлікт інтересів, пов’язаний із можливими кадровими змінами та впливом приватного бізнесу.

За наявними з наших джерел даними, виконувач обов’язків міського голови Одеси Ігор Коваль разом із депутатом Одеської міської ради Андрієм Кисловським, якого пов’язують із приватним зоопарком "Біопарк" та мережею дельфінаріїв "Немо", нібито ініціювали ситуацію, за якої чинний директор зоопарку Ігор Бєляков має передавати управлінський досвід колишній директорці "Біопарку" Олександрі Швець. Офіційних документів, які б підтверджували таке рішення, на момент підготовки матеріалу у відкритих джерелах немає. Саме тому ця історія викликає серйозні питання, і саме публічність може завадити непрозорим рішенням щодо однієї з найважливіших природоохоронних установ міста Одеса. Тож розглянемо, через що всі вказані особи можуть так цікавитись комунальним підприємством.

Що відомо про "Біопарк"

ТОВ "БІО-ПАРК" (ЄДРПОУ 39863345) фактично є приватним зоопарком. Водночас фінансові показники підприємства за останні роки демонструють нестабільну економічну діяльність. Згідно з фінансовими даними, дохід компанії у 2024 році становив 5,11 млн грн, що на 4,45 % менше, ніж у 2023 році. У 2022 році дохід складав 3,39 млн грн, у 2021 році 5,56 млн грн, а у 2020 році 8,5 млн грн. Фінансовий результат підприємства також демонструє значні коливання. У 2024 році компанія задекларувала збиток у розмірі 1,25 млн грн, тоді як у 2023 році отримала прибуток 565 тис. грн. У 2022 році збиток становив 1,44 млн грн.

Водночас активи компанії поступово зменшуються, тоді як зобов’язання залишаються високими. У 2024 році вони навіть перевищили активи підприємства, що може свідчити про фінансові ризики. Окрему увагу привертає і кількість працівників: у 2024 році компанія задекларувала лише трьох співробітників, що видається непропорційним до задекларованих фінансових оборотів.

Ці дані ставлять логічне питання: чому у потенційних кадрових рішеннях щодо великої державної установи може фігурувати керівництво приватної структури з такими показниками?

За даними реєстрів, основним засновником ТОВ "БіоПарк" є Раїса Кисловська, якій належить 65,5 % компанії. Ще 5 % належать Олексію Кисловському. Згідно з даними відкритих бізнес-реєстрів, Кисловська Раїса Володимирівна є бенефіціаром низки компаній, пов’язаних із сферою розваг, утримання тварин, будівництва та ветеринарної діяльності.

Зокрема, вона має частки у таких підприємствах:

• ТОВ "НЕРУМ" Вид діяльності: організування інших видів відпочинку та розваг (КВЕД 93.29). Дохід: 73 479 900 грн. Частка: 36%.

• ТОВ "ОДЕСЬКИЙ ДЕЛЬФІНАРІЙ" Вид діяльності: організування інших видів відпочинку та розваг. Дохід: 13 000 400 грн. Частка: 21,6%.

• Благодійний фонд "МЦ НДД" Вид діяльності: надання соціальної допомоги без забезпечення проживання. Дохід: 2 224 900 грн. Частка: 50%.

• АТ ОЗКПА Вид діяльності: виробництво металообробних машин. Дохід: 1 291 700 грн. Частка: 51,9%.

• ТОВ "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВЕТЕРИНАРНИЙ ЦЕНТР" Вид діяльності: ветеринарна практика. Дохід: 930 000 грн. Частка: 36%.

• ТОВ "НЕПТУН-БІЛА СФЕРА" Вид діяльності: організація відпочинку та розваг. Дохід: 651 400 грн. Частка: 21,6%.

• ТОВ "АВАЛАНС" Вид діяльності: організація відпочинку та розваг. Дохід: 498 000 грн. Частка: 16,4%. Також у реєстрах згадуються:

• ТОВ "ЛАРТІВАН КОНСТРАКТ" — будівництво житлових і нежитлових будівель • ПП "ТАГЕТИС" — будівництво житлових і нежитлових будівель Загальний дохід бізнес-структур, пов’язаних з Раїсою Кисловською, за наявними даними становить понад 35 млн грн.

Хто така Олександра Швець

Інформації про Олександру Швець у відкритих джерелах небагато. Проте вдалося встановити кілька фактів.

1. У постанові Одеської міської територіальної виборчої комісії №237 від 21 жовтня 2020 року вона зазначена під №342 у списку офіційних спостерігачів від партії "Довіряй ділам" на місцевих виборах.
2. У документі "Залучення провідних фахівців галузі до навчально-практичних заходів" вона згадується як провідний лікар ветеринарної клініки ТОВ "Айболит", яка брала участь у семінарі "Майбутнє — підводний світ" у 2024 році на базі океанаріуму "Немо".
3. Швець певний час очолювала ТОВ "Спеціалізований ветеринарний центр".
4. У 2025 році була призначена директором ТОВ "БіоПарк", а на початку 2026 була позбавлена цієї посади.

Російські "дочки" "Немо"

Хоча на офіційному сайті вже відсутні будь-які згадки про діяльність мережі у російській федерації та на території окупованого Криму, хоча журналістські розслідування та відкриті джерела свідчать про існування там пов’язаних структур. Перший дельфінарій "Немо" був відкритий у 2005 році за участі севастопольського приватного підприємства "Біологічна станція", яке профінансувало будівництво об’єкта та передало морських тварин в оренду.

Оператором комплексу виступило ТОВ "Нерум", яке орендувало дельфінарій разом із тваринами, а згодом, за повідомленнями місцевих ЗМІ, фактично отримало контроль над об’єктом, включно з будівлею та земельною ділянкою. Саме ТОВ "Нерум" є ключовою юридичною ланкою, що демонструє зв’язки української мережі дельфінаріїв "Немо" з російськими структурами. Через низку компаній, зокрема ООО "Экологический центр" та ООО "Чудное море", мережа дельфінаріїв у Краснодарському краї рф могла підтримувати комерційну діяльність навіть після початку російської агресії проти України. Засновниками або пов’язаними особами цих структур є громадяни України, які також входять до складу засновників ТОВ "Нерум".

Серед них: Кисловська Раїса Володимирівна, а також В’ячеслав Кучук, Михайло Кучук, Сергій Келюшок, Наталя Келлі та Дмитро Урівський. Згідно з російськими податковими даними, компанія ООО "Экологический центр" у 2022 році сплатила до бюджету рф податків приблизно на 500 тисяч рублів, а також задекларувала збитки на суму 13,78 млн рублів.

Додатково встановлено, що у 2011 році компанія "Чудное море" отримувала морських тварин за дорученням "Экологического центра", а у 2013 році ця ж структура отримувала морських ссавців від українського ТОВ "Нерум". Обидві компанії зареєстровані за однією адресою в Анапі (Краснодарський край). Звіти про загибель морських тварин свідчать, що у 2019–2021 роках у мережі дельфінаріїв, пов’язаних із цими юридичними особами, загинули кілька дельфінів та ластоногих.

Депутат Одеської міської ради Андрій Кисловський Важливо зазначити, що бізнес-структури, пов’язані з Раїсою Кисловською, мають прямий зв’язок із депутатом Одеської міської ради Андрієм Кисловським, якого в медіа неодноразово називали одним із ключових учасників створення та розвитку мережі дельфінаріїв "Немо". Зокрема, він є співвласником ТОВ "Дельфінарій Немо", а також тривалий час був пов’язаний з компанією ТОВ "Нерум", яка є основною юридичною структурою, через яку працює мережа. Згідно з відкритими даними, у 2010–2015 роках Андрій Кисловський працював директором юридичного департаменту ТОВ "Нерум", компанії, що належить Раїсі Кисловській. У 2014 році українські медіа називали його головою ради засновників мережі дельфінаріїв "Немо", що фактично підтверджує його управлінську роль у структурі цього бізнесу. У подальші роки Кисловський займався підприємницькою діяльністю в Одесі, зокрема у сфері будівництва житлових комплексів та продажу нерухомості, що, за даними відкритих джерел, відбувалося приблизно у 2020–2024 роках.

Після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Андрій Кисловський заявляв про повернення до військової служби. Водночас 1 квітня 2022 року низка телеграм-каналів та медіа поширювали відео, на якому ніби-то зафіксовано його затримання співробітниками СБУ в готелі "Немо" під час так званої "оперативної зустрічі" з особою, яку називали російським шпигуном. Водночас Служба безпеки України офіційно не підтвердила факт такого затримання. Крім того, у відкритих витоках даних у мережі Інтернет згадується можлива тимчасова адреса проживання Кисловського на території російської федерації: Ярославська область, село Шурскол, вулиця Комсомольська, будинок 3, квартира 1.

Ця інформація потребує додаткової перевірки, однак вона регулярно згадується у відкритих базах витоків персональних даних. Андрій Кисловський народився 23 жовтня 1978 року. По віку він може бути сином Раїси Кисловської. Таким чином, зв’язок між бізнес-структурами Раїси Кисловської, компанією ТОВ "Нерум", мережею дельфінаріїв "Немо" та депутатом Одеської міської ради Андрієм Кисловським формує доволі щільну бізнес-політичну екосистему, яка протягом багатьох років контролює значну частину ринку морських розважальних комплексів та приватних зоопарків у регіоні.

Навіщо Андрію Кисловському контроль над Одеським зоопарком

Якщо проаналізувати зв’язки бізнес-структур, пов’язаних із родиною Кисловських, а також публічні події навколо Одеського зоопарку протягом останніх років, виникає логічне запитання: яка реальна мета отримання контролю над муніципальним зоопарком? На перший погляд мова може йти лише про кадрові рішення. Однак у контексті діяльності пов’язаних структур (мережі дельфінаріїв "Немо", приватного зоопарку "БіоПарк" та компаній, що працюють у сфері розваг із тваринами), ситуація виглядає значно складнішою.

1. Контроль над колекцією диких тваринОдеський зоопарк є комунальною установою загального державного значення та утримує сотні тварин, серед яких є види, занесені до міжнародних та національних охоронних списків. Для приватного бізнесу, пов’язаного з утриманням та демонстрацією тварин, доступ до такої колекції може мати стратегічне значення. Зокрема, у разі контролю над адміністрацією зоопарку з’являється можливість впливати на переміщення тварин між установами, передачу тварин у тимчасове утримання, участь у програмах розведення, формування нових експозицій або приватних зоопарків. У поєднанні з діяльністю приватного зоопарку "БіоПарк", де вже утримуються дикі тварини, така модель може створювати концентрацію контролю над значною частиною тваринницьких ресурсів регіону.
2. Контроль над бюджетними коштамиОдеський зоопарк фінансується з міського бюджету. Будь-які масштабні реконструкції, модернізація вольєрів, будівництво нових об’єктів або закупівля обладнання означають значні бюджетні витрати. Контроль над управлінням зоопарку фактично відкриває можливість впливати на: тендери на будівництво та реконструкцію, закупівлю кормів і обладнання, договори на обслуговування інфраструктури, фінансування нових проєктів. У контексті того, що частина бізнес-структур, пов’язаних із родиною Кисловських, працює у сферах будівництва, розваг та обслуговування, виникає очевидний ризик конфлікту інтересів.
3. Земельне питанняОдеський зоопарк розташований у центральній частині міста, на земельній ділянці з дуже високою ринковою вартістю. У різні роки в публічному просторі неодноразово з’являлися дискусії щодо можливого перенесення зоопарку та альтернативного використання землі. Якщо припустити сценарій перенесення зоопарку на іншу територію, наприклад у форматі сафарі-парку, контроль над установою дозволяє впливати на рішення щодо вибору нової території, подальшого використання старої ділянки, розподілу інвестицій. У такому випадку мова може йти про надзвичайно вигідний девелоперський ресурс. Починаючи це розслідування, один з головних месенджей тих, хто виступав проти зоопарку, було саме його закриття. Наразі задля цього навіть намагалися перемістити слониху Венді, з приводу якої довго поширювали недостовірну інформацію про нібито її замерзання. Саме переміщення такої тварини є контрольованим та добре скоординованим процесом, до чого були не підготовлені ті, хто розхитував "зраду"
4. Ринок розваг із тваринами Мережа дельфінаріїв "Немо", приватний "БіоПарк" та інші структури, пов’язані з цим бізнесом, фактично формують окремий сегмент ринку — розважальні комплекси з використанням диких та морських тварин. Отримання контролю над комунальним зоопарком може означати розширення цієї бізнес-екосистеми, формування єдиного центру управління тваринами, посилення монополії на регіональному ринку.

Упродовж останніх двох десятиліть у Європі сформувався чіткий політичний та суспільний тренд: поступова відмова від використання диких і морських тварин у розважальних цілях. Те, що ще у 1990-х роках вважалося нормою (цирки з тваринами, дельфінарії, невеликі приватні зоопарки з шоу-програмами), сьогодні дедалі частіше сприймається як етично проблемна і застаріла модель бізнесу. Однією з головних причин такого зсуву стала зміна суспільного ставлення до тварин. У країнах ЄС дедалі більше поширюється концепція animal welfare (добробуту тварин), яка передбачає, що дикі тварини не повинні використовуватися виключно як елемент розваги або комерційного шоу. Цю позицію підтримують як наукові інституції, так і міжнародні організації, що працюють у сфері захисту природи.

Заборони дельфінаріїв і шоу з тваринами

У низці європейських країн уже введені або поступово вводяться обмеження на утримання морських ссавців у неволі для розважальних вистав.

Наприклад:

• Великобританія фактично відмовилася від дельфінаріїв ще у 1990-х роках.

• Франція у 2021 році ухвалила закон про поетапну заборону утримання дельфінів та косаток у дельфінаріях.

• Італія, Нідерланди, Бельгія та Німеччина суттєво посилили вимоги до умов утримання морських тварин, що фактично зробило відкриття нових дельфінаріїв майже неможливим.

• У більшості країн ЄС також заборонено використання диких тварин у цирках. Паралельно з цим Європейський парламент неодноразово обговорював ініціативи щодо загальноєвропейської заборони утримання китоподібних у комерційних виставах.

Трансформація зоопарків

Ще один важливий тренд — це перетворення класичних зоопарків на науково-освітні центри збереження видів. Фактично європейські зоопарки поступово відходять від моделі "показу тварин" до моделі "центрів збереження біорізноманіття". Європейські дослідження у сфері біології та ветеринарії доводять, що багато диких тварин, особливо морські ссавці, не можуть утримуватися у штучних умовах без значного стресу та порушень поведінки.

Зокрема, дельфіни та косатки у природі долають десятки кілометрів щодня; у неволі вони обмежені басейнами; це призводить до скорочення тривалості життя та психологічних розладів. Саме тому дедалі більше європейських країн підтримують перехід до морських реабілітаційних центрів, де тварин не використовують для шоу, а лікують або готують до повернення у природне середовище.

Чому концентрація такого бізнесу є небезпечною

У ситуації, коли один бізнес-центр отримує контроль над кількома об’єктами (дельфінаріями, приватними зоопарками та потенційно комунальним зоопарком), виникає ризик створення монополії на ринку диких тварин всієї України. Така концентрація може призвести до комерціалізації передачі тварин між установами; використання тварин як ресурсу для бізнес-проєктів; зниження стандартів утримання; неконтрольоване розведення тварин та продаж їх у приватні руки; послаблення громадського контролю.

Особливо небезпечним це стає у випадку, коли йдеться про комунальну установу, що утримується за кошти платників податків. У європейській практиці комунальні зоопарки повинні працювати в інтересах науки, освіти та збереження видів, а не бути частиною приватних розважальних бізнес-моделей.

Якщо ж муніципальна установа інтегрується у комерційну екосистему розваг із тваринами, це суперечить ключовим принципам сучасної європейської політики у сфері добробуту тварин. Саме тому громадський контроль, журналістські розслідування та прозорість управління такими установами є критично важливими, особливо в умовах, коли мова йде про державну або комунальну власність і захист диких тварин.

Источник