Партнерки Дар'я та Ніка організували в Одесі розкішне весілля з сукнею, костюмом і гостями в ботанічному саду. Радісною подією вони поділилися на сторінці профілю upoitelno в Instagram. 

"Ми вирішили зіграти весілля за три тижні й усі говорили, що це неможливо", - зазначила пара.

В умовах повномасштабної війни, коли щоденно постає питання життя і смерті, необхідність юридичного визнання стосунків для одностатевих пар в Україні стала гострою як ніколи. Проте, незважаючи на суспільні дискусії та заклики, українське законодавство досі не визнає ні одностатевих шлюбів, ні цивільних партнерств, залишаючи тисячі людей у "юридичних тінях" і позбавляючи їх базових прав, доступних гетеросексуальним подружжям.

Стаття 21 Сімейного кодексу України є основною юридичною перешкодою для легалізації одностатевих шлюбів в Україні, оскільки чітко визначає гендерний склад шлюбного союзу. Відсутність легального статусу для одностатевих союзів, згідно з порівняльним аналізом Національної асоціації адвокатів України, створює цілий каскад критичних проблем. Особливо відчутні вони під час війни для пар, в яких щонайменше один партнер захищає Україну на фронті.

Критична незахищеність у медичних та військових питаннях:

• недопуск до реанімації та ухвалення рішень: у разі поранення або критичного стану партнера/партнерки, людина може бути не допущена до реанімації, оскільки юридично не вважається членом родини. Вона також не має права ухвалювати життєво важливі медичні рішення;
• компенсації та поховання: якщо військовий чи військова гине, їхній партнер/партнерка не мають права на отримання компенсації, що передбачена для членів родини, і не можуть вирішувати питання щодо місця та способу поховання. Всі ці права автоматично переходять до кровних родичів, з якими військовий/ва міг(-ла) не мати жодного зв'язку.

• спільна власність: одностатеві пари не можуть володіти майном на умовах, передбачених для подружжя. Оформлення спільної власності на нерухомість або великі покупки перетворюється на складну юридичну процедуру, яка не гарантує захисту у разі розриву стосунків або смерті одного з партнерів;
• спадкування: у випадку смерті партнера, той, хто залишився, не є спадкоємцем першої черги. Навіть наявність заповіту не розв'язує всіх проблем, оскільки спадкоємці-партнери обкладаються податком як "чужі" люди, на відміну від законного подружжя.

• правова невизначеність: якщо пара виховує дитину (наприклад, дитину одного з партнерів), другий партнер юридично не має жодних батьківських прав. Це створює величезні ризики: у разі смерті або недієздатності біологічного батька/матері, органи опіки можуть забрати дитину, оскільки другий партнер не має офіційного статусу.

Оскільки Конституція України визначає шлюб як союз чоловіка та жінки, введення повноцінного одностатевого шлюбу наразі є неможливим без внесення змін до Основного Закону, що заборонено під час воєнного стану.

Саме тому Валерія Коломієць - заступниця міністра юстиції України з європейської інтеграції на сторінках УП Життя у 2023 році запропонувала запровадження інституту реєстрованого цивільного партнерства. Ця законодавча ініціатива, на яку влада відреагувала після петицій, що набирали десятки тисяч голосів, могла б стати компромісним кроком. Цивільне партнерство дозволило б одностатевим парам офіційно оформити свої стосунки та отримати низку прав, які наразі доступні лише подружжю:

• право спільного володіння майном;
• право на спадкування;
• право представляти інтереси партнера/партнерки в медичних установах;
• право на соціальні гарантії для сімей військових.

Війна зробила проблему прав ЛГБТК+ більш помітною. Українці бачать, що представники спільноти воюють та гинуть за країну, і це впливає на громадську думку: соціологічні опитування показують зростання підтримки легалізації одностатевих союзів.

Згідно з результати опитування, яке до Дня Незалежності України у 2023 провела соціологічна група "Рейтинг", 37% українців підтримують легалізацію одностатевих шлюбів в Україні. Проти цього виступили 42%, а 33% з них – категорично проти. Ще 22% не визначилися з відповіддю.

Крім того, прагнення України до європейської інтеграції також тисне на уряд, оскільки Європейський суд з прав людини визнає порушенням прав людини відсутність механізму легального визнання одностатевих союзів.

Источник