Ще у квітні 2020-го вчені змогли розшифрувати геном вірусу SARS-CoV-2, збудника COVID-19. Це дозволило відстежувати його мутації. Відтоді весь світ почав вчити грецький алфавіт: «альфа», «бета», «гама», «дельта», тепер «омікрон», наявність якого вже підтверджена у 8 областях Україні. І спеціалісти кажуть, що це далеко не кінець.  

Чому виникають мутації вірусу та чого нам очікувати від нових штамів SARS-CoV-2, розповідає завідувач клініко-діагностичної лабораторії ІНВІТРО Павло Набока.

— Почнемо з того, що таке мутації. Це генетична мінливість вірусу, яка може проявлятися в зміні його властивостей. Мутації вірусу мають потенційну можливість радикально вплинути на його характеристики, як у бік збільшення патогенних властивостей, так і навпаки. Основна мета цих змін — покращити здатність вірусу до виживання. Вважається, що частіше мутації роблять вірус більш патогенним (заразним). Проте, не все так однозначно, і велика кількість мутацій може зробити вірус, навпаки, нежиттєздатним. Тому впадати в паніку поки що не варто: мутації вірусу можуть призвести як до посилення пандемії, так і до її зменшення. Саме тому, вчені прискіпливо вивчають та відслідковують нові форми SARS-CoV-2 по всьому світу. 

А в Україні є можливість виявляти мутації SARS-CoV-2?

— В лабораторії ІНВІТРО ми проводимо таке дослідження. Пацієнти, які отримали позитивний результат ПЛР-тесту на COVID-19, можуть додатково замовити дослідження на визначення мутацій вірусної РНК, характерних для різних варіантів вірусу. Ми можемо визначити 10 варіантів вірусу, ідентифікованих на сьогоднішній день: так званий «дикий» штам, штами Alpha, Beta, Gamma та інші, а також Delta та Omicron, які мають на початок 2022 року найбільше клінічне та епідеміологічне значення.

Чому важливо визначати штами коронавірусу?

— Мутації призводять до змін властивостей вірусу, що може вплинути на швидкість та тяжкість протікання захворювання. Розуміння того, з яким саме штамом вірусу стикнувся пацієнт, може допомогти спрогнозувати віддалені наслідки для здоров’я. 

Мутації збільшують здатність вірусу до розповсюдження. Наприклад, контагіозність (заразність) «Дельти» до 2,5 разів вища, ніж у попередніх штамів. А сьогодні «Дельту» витісняє «Омікрон», тобто він розповсюджується ще швидше. ВООЗ вже внесла «Омікрон» до категорії варіантів, що викликають занепокоєння, саме через темпи його поширення. Тому визначення штаму важливо також з точки зору прийняття відповідних медико-санітарних та епідеміологічних мір.

Як вірус мутує?

— Спрогнозувати появу нових варіантів (штамів) вірусу, що виникають внаслідок мутацій, неможливо. Коли вірус знаходиться в чутливому організмі (інфікованій людині), він намагається активно боротися з його імунною системою. Вірус, так би мовити, «тренується», пристосовується до несприятливих для нього умов шляхом набуття нових властивостей (мутацій). В організмі людей з низькою активністю імунних реакцій (людей похилого віку, пацієнтів з імунодефіцитом) ці процеси протікають більш активно. Їхня ослаблена імунна система не може швидко справитися з вірусом, відповідно, у вірусу є час, щоб мутувати. Якщо мутація виявилась вдалою, вона розповсюджується у вірусній популяції, оскільки новий варіант отримує переваги у порівнянні з попередніми. Так, наприклад, з’явився перший широко відомий штам SARS-CoV-2 — британський «Альфа». Припускають, що тривала персистенція (носійство) вірусу в організмі людей з ВІЛ-інфекцією стала причиною появи «Омікрона».  

Чи можна запобігти появі нових мутацій? 

— Якщо вакцинувати більшу частину населення. Коли вірус потрапляє до вже знайомого з ним організму, імунна система реагує на нього достатньо швидко, і він просто не встигає мутувати. Низькі ж темпи вакцинації залишають коронавірусу більше «поле для діяльності», оскільки збільшують ризики потрапляння вірусу в організм людей з імунодефіцитним станом, що сприяє більш тривалій його циркуляції та виникненню нових мутацій.