Ринок праці в Одесі остаточно розділився на прихильників класичних офісів у центрі та адептів віддаленої роботи. Місцеві роботодавці змушені оперативно трансформувати умови праці, щоб втримати кваліфіковані кадри та оптимізувати витрати в умовах енергодефіциту.

Як повідомили у пресслужбі профільної аналітичної платформи, перехід на дистанційну модель сьогодні є не вимушеним заходом, а стратегічним вибором бізнесу. Відмова від великих приміщень дозволяє компаніям суттєво скоротити видатки на оренду, комунальні послуги та утримання робочих місць. Особливо актуальним це стало в період нестабільного енергопостачання, коли витрати на потужні генератори та пальне для офісів стають надмірним фінансовим тягарем. Крім того, «віддаленка» знімає географічні бар'єри: одеські компанії тепер вільно наймають фахівців з інших регіонів без витрат на їхню релокацію.

Водночас фізичні офіси зберігають свою актуальність для специфічних завдань. Головними перевагами роботи «вживу» залишаються швидкість документообігу та оперативне вирішення питань віч-на-віч. Проте для багатьох одеситів, особливо молоді, щоденні затори в районах Привозу чи Пересипу стають вагомим чинником демотивації. Через це найбільш життєздатною моделлю в місті виявився «гібрид» — поєднання невеликого офісу для критичних нарад із дистанційною роботою більшості штату.

Наразі такий баланс між економічною ефективністю віртуального середовища та оперативністю «паперових» рішень дозволяє бізнесу в IT, маркетингу та логістиці рости швидше. Водночас офісний формат залишається пріоритетом для галузей, тісно пов’язаних із роботою портових терміналів та інтенсивним паперовим документообігом.