Однією з найбільш пам’ятних подій у забудові старого міста стало зведення Шахського палацу на початку 1890-х років. Розташований на крутому обриві над Військовим узвозом, цей замок у стилі англійської неоготики був побудований архітектором Феліксом Гонсіоровським для польського шляхтича Зенона Бржозовського. Свою екзотичну назву палац отримав пізніше, коли у 1909 році в ньому оселився втікач — перський шах Мухаммед Алі, який шукав притулку в Одесі після революції в Ірані.

Палац вражав сучасників своєю суворістю та величчю: зубчасті вежі, стрільчасті вікна та масивні стіни з кримського каменю робили його схожим на середньовічну фортецю. Одеські легенди розповідають, що шах привіз із собою цілий гарем, а дворик палацу був застелений перськими килимами. Зведення цієї споруди на самому краю скелі стало символом того, що для одеської архітектури не існувало неможливих місць, а саме місто завжди було відкритим для культур з усього світу — від польської аристократії до східних монархів.