Жінка взяла в Ощадбанку кредит в розмірі 30 тисяч доларів ще у 2006 році. Однак вона вважає, що фінустанова при наданні кредиту не дотрималась положень Законів, тому кредитний договір потрібно визнати недійсним. Про це йдеться у рішенні Приморського районного суду Одеси, опублікованому 15 березня 2024 року. 

05.09.2006 жінка уклала з ВАТ "Державний ощадний банк України" (правонаступник АТ «Державний ощадний банк України») кредитний договір, відповідно до умов якого їй надали кредит в сумі 35 тисяч доларів під 13%річних зі строком повернення до 05.09.2021 року. Вона вважає, що при наданні кредиту фінустанова не дотрималась положень ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 5 ст. 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», у зв'язку з чим просить визнати кредитний договір недійсним.

Розгляд справи 

Суд з'ясував, що 05.09.2006 року сторони уклали кредитний договір № 894-н, відповідно до умов якого жінці надали кредит в сумі 35 тисяч доларів під 13 % річних зі строком повернення до 05.09.2021 року. В той же день вони уклали іпотечний договір, за умови якого вона у забезпечення виконання своїх кредитних зобов'язань передала в іпотеку банку належне їй нерухоме майно, а саме житловий будинок з надвірними спорудами. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 24.12.2021 року у справі №1506/4284/2012, яке набрало законної сили, з неї на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» стягнуто заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 39 120 доларів та 4 320 гривень. 

Що вирішив суд? 

Жінці відмовили у задоволенні позову. Її звернення до суду з даним позовом є неналежним способом захисту, оскільки заборгованість за спірним договором вже стягнута рішенням суду у справі №1506/4284/2012, під час розгляду якої вона визнавала наявну у неї заборгованість перед банком на підставі кредитного договору № 894-н від 05.09.2006 року та просила суд її розстрочити.

"Звертаючись до суду з позовом, позивачка як на підставу позову послалась на те, що укладений між банком та нею спірний договір слід визнати недійсним, оскільки він суперечить вимогам Законів України «Про захист прав споживачів»та «;Про банки і банківську діяльність», зокрема при укладенні договорів, банк не надав позичальнику повної та доступної інформації що до умов кредитування, сукупну вартість кредиту, що є істотною умовою договору. З тексту рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24.12.2021 року у справі №1506/4284/2012 вбачається, що на судовому засіданні відповідачка позовні вимоги визнала та просила розстрочити виконання рішення суду. Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту. Суд дійшов висновку, що її звернення до суду з даним позовом є неналежним способом захисту, оскільки заборгованість за спірним договором вже стягнута рішенням суду у справі №1506/4284/2012, під час розгляду якої вона визнавала наявну у неї заборгованість перед банком на підставі кредитного договору № 894-н від 05.09.2006 року та просила суд її розстрочити. З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити", - наголосив суд. 

Источник