Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до Ради національної безпеки та оборони України, Служби безпеки щодо загроз українській мові в Болградському районі.

Так, 24-26 липня представники омбудсмена здійснили моніторинг виконання вимог Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” в містах Болград, Арциз та селищі Тарутине.

Згідно висновків звіту за результатами моніторингу, Болградський район є поліетнічним регіоном України. Етнічний склад населення включає болгар (60%), гагаузів (25%), українців (5%), росіян (5%), албанців (2%), молдаван (2%) та представників інших національних меншин (2%). На цей факт постійно звертають увагу в розмові представники органів влади та місцевого самоврядування, комунальних закладів, обґрунтовуючи його “специфічність” та пояснюючи низький рівень застосування та володіння державною мовою. На перший погляд особливість регіону пов’язана з етнічним різноманіттям, мультикультуралізмом та різними ідентичностями, що толерують одна одну і мирно співіснують вже протягом багатьох століть. Насправді ж під так званою “специфікою” ховається тотальне зросійщення регіону, яке є наслідком політики русифікації, що втілювалась в регіоні впродовж останніх століть.

Незважаючи на те, що болгарська національна меншина складає більше половини населення району, а частка етнічних росіян не виходить за межі 5%, публічний простір міст та селищ наповнений російською мовою та російськомовною інформацією для загального ознайомлення, вивісками та повідомленнями. Написи болгарською мовою (або іншими мовами національних меншин, що традиційно проживають в регіоні, наприклад: гагаузькою чи албанською) є рідкістю, як і відповідна національна символіка, що робить міста та села регіону схожими на будь-який інший населений пункт зросійщеного сходу України, який не є поліетнічним за своїм складом.

Зросійщення є характерним для всіх сфер, що аналізувались в межах моніторингу.

У сфері публічного управління та адміністрування послуговування російською мовою носить масовий характер. Зокрема, працівниками секретаріату під час виїзного моніторингу було виявлено недостатній рівень володіння державною мовою представниками органів місцевого самоврядування. Крім того, відповідно до наданих депутатом Болградської міської ради Тетяною Ведь пояснень, що були скеровані на адресу секретаріату в межах здійснення заходів державного контролю, послуговування недержавною мовою під час виконання службових обов’язків, у тому числі на пленарних засіданнях ради, зумовлено тим, що частина депутатів не розуміє державну мову.

Також керівники організацій та установ, які постійно перебувають в комунікації з мешканцями регіону (ЦНАП, заклади охорони здоров’я, відділення пошти) визнають, що послуговуються російською мовою при виконанні службових обов’язків, оскільки, за їх словами, громадяни не володіють державною мовою. Разом з тим, деякі керівники установ зауважують, що ніколи не вивчали українську мову і, відповідно, їх рівень володіння є недостатнім.

У правоохоронній сфері, за інформацією від начальника Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Романа Галкіна, рівень володіння державною мовою є недостатнім, особливо серед працівників старшого віку. У зв’язку із цим у відділку щотижня проводяться курси з вивчення державної мови для співробітників.

У сфері охорони здоров’я попри те, що лікарні наповнені сучасними 15 українськомовними інформаційними матеріалами, які вочевидь розробляються централізовано, приміщення зберігають на своїх стінах різні радянські інформаційні рудименти та містять російськомовні повідомлення поточного характеру. За результатами розмови з керівниками закладів можна припустити, що російська мова є домінуючим комунікаційним інструментом у сфері охорони здоров’я регіону, медичної допомоги та обслуговування. Зауважимо, що головний лікар Болградського районного центру первинної медико-санітарної допомоги” Ігор Веліксар пояснив, що виконання службових обов’язків недержавною мовою (російською), зокрема, надання інтерв’ю місцевим медіа, яке було зафіксовано під час першого етапу моніторингу, пов’язане з тим, що громадяни не володіють державною мовою.

Сфера культури регіону поєднує в собі як випадки дотримання вимог законодавства, так і приклади порушення вимог мовного законодавства. Зокрема, в історико-етнографічному музеї в селі Кубей частина “старого фонду” музею, яка складає більшість експозиції і вочевидь почала формуватися за часів існування Радянського Союзу (археологічні знахідки, що присвячені далекому минулому краю, збережені елементи побуту національної меншини; експонати Другої світової війні), описується російською мовою. Зрідка інформація про музейні предмети виконується болгарською мовою. І лише експозиція, яка описує етап історії вже незалежної України, виконана українською мовою. Таким чином, діяльність історико-етнографічного закладу культури, яка здійснюється без дотримання вимог закону, не забезпечує мовні права жодної з національних меншин поліетнічного регіону. Зауважимо, що представник музею розповів про наміри стосовно приведення діяльності установи у відповідність до вимог закону. Даний процес має бути підтриманий з боку Кубейської селищної ради, у підпорядкуванні якої перебуває заклад культури.

Натомість Арцизька міська публічна бібліотека є прикладом, коли заклад культури функціонує в межах вимог закону і виконує роль культурно-освітньої платформи, де опікуються питаннями популяризації української мови та літератури (книжковий фонд оновлений і наповнений творами сучасних українських письменників) та творчого розвитку особистості.

У сфері транспорту на всіх трьох автостанціях зафіксована частина інформації, оголошень, повідомлень, написів, довідкових служб виключно російською мовою. Це стосувалось як вивісок (табличок) на кшталт “касса” або оголошень щодо особливостей надання послуг (наприклад, щодо роботи камери схову), так і табличок (вивісок) з напрямками руху та маршрутів (схеми автобусних маршрутів), що розміщені на будівлях автостанцій і безпосередньо на транспортних засобах. Звертаємо увагу, що в поліетнічному регіоні, де населення деяких громад ледь не повністю складається з представників національної меншини, на автостанціях, де здійснюється у т.ч. перевезення в межах району, не зафіксовано жодного випадку виконання, чи дублювання інформації для загального ознайомлення, наприклад, болгарською або гагаузькою мовами.

У сфері поштового зв’язку установи приватної та державної форм власності мають стандартизоване українськомовне зовнішнє та внутрішнє оздоблення. Проте зустрічається розміщення поточної інформації недержавною мовою, а інтер’єр деяких відділень Укрпошти й досі містить російськомовні вивіски, таблички та покажчики радянських часів. Також зафіксована недостатня мовна компетенція у деяких працівників як Укрпошти, так і Нової Пошти, що може бути пов’язано з відсутністю відповідної мовної практики. Додатково зауважимо, що керівник відділення поштового зв’язку АТ “Укрпошта” № 68702 в місті Болград Анатолій Петров зазначив, що послуговування недержавною мовою (російською) під час виконання службових обов’язків пов’язане з тим, що частина відвідувачів, з його слів, не розуміє української мови.

Щодо сфери обслуговування споживачів, то порушення вимог закону меншою мірою притаманне мережевим суб’єктам господарювання. Завдяки стандартизованому оформленню торгових точок порушення вимог закону в частині інформації для загального ознайомлення (вивіски, покажчики) та інформації про товари та послуги (цінники, чеки тощо) – відсутні. Іноді в “куточку споживача” суб’єкт господарювання розміщує витяг із закону щодо обслуговування споживачів. Однак зустрічаються випадки обслуговування споживачів недержавною мовою і розміщення поточної інформації (на кшталт “закривайте двері – працює кондиціонер”, чи “шукаємо працівника”) російською мовою. Натомість у діяльності представників локального бізнесу випадки порушення вимог закону носять більш системний та масштабний характер. Можна припустити, що завдяки появі в регіоні мережевих магазинів, українська мова поступово починає заповнювати собою громадські місця, витісняючи звідти російську.

Крім того, за інформацією від голів громад та керівництва РДА, в інформаційному полі присутні російські медіа, доступ до яких місцеве населення отримує завдяки супутниковому телебаченню. Популярність російськомовних каналів пояснюється, серед іншого, тим, що старше покоління не володіє українською мовою. Поширення серед місцевого населення російської пропаганди засобами супутникового телебачення є потужним дестабілізуючим чинником в регіоні, що потребує вжиття відповідних заходів реагування з боку державних органів, до компетенції яких входить відповідне коло питань.

Таким чином, російська мова витіснила з комунікаційного поля як державну мову, так і мови національних меншин, що складають значну кількість населення Болградського району, – болгарської та гагаузької. Вона в регіоні не просто виступає в якості мови міжетнічного спілкування, а й виконує роль комунікаційного засобу всередині національних меншин. Це не лише суперечить вимогам частини восьмої статті 1 Закону, відповідно до якої українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України, а й обмежує в мовних правах представників різних етнічних спільнот на території України.

Така консервація радянської моделі міжетнічної комунікації спричинена відсутністю ефективної мовної політики та стратегії культурного розвитку регіону, а по-суті – бездіяльністю місцевих та центральних органів влади. Можна припустити, що наявний рівень функціонування державної мови на території Болградського району існує лише завдяки сфері освіти незалежної України, що залишає поза увагою старше покоління, яке перебуває фактично в російськомовному гетто. А також великим торговельним мережам, що почали здійснювати на території району свою господарську діяльність, і дотримуючись вимог законодавства, сприяють процесу українізації публічного простору регіону.

Зважаючи на те, що увага до питання подолання наслідків русифікації регіону з боку держави була недостатньою, що призвело до ізоляції частини громадян від загальнонаціонального інформаційного простору та українського контексту загалом, прийняття місцевих програм з розвитку і функціонування української мови може стати дієвим кроком у питанні формування розгалуженої мережі курсів з вивчення державної мови, що будуть враховувати особливості і потреби різних вікових груп.

Очевидно, що питання функціонування української мови в Болградському районі є лише частиною більш ширшої проблеми, яка пов’язана зі зміною пострадянської ідентичності місцевого населення з відповідним культурним контекстом та проросійським імперським наративом. Проте, домінування російської мови не просто порушує вимоги мовного законодавства, обмежує представників національних меншини регіону у їх правах, а й створює сприятливі умови для інформаційного та політичного впливу держави-агресора, вразливості місцевого населення до наративів ворожої пропаганди, поширення сепаратистських настроїв, що є загрозою національній безпеці України.

Більше у Telegram 

Источник