У сфері діяльності поліції представники Кременя порушень не зафіксували, але кажуть, що говорять українською правоохоронці з певними труднощами (довгий пошук відповідників в українській мові, використання одночасно російської та української мов при наданні пояснення з окремих питань), що може свідчити про відсутність відповідної мовної практики та послуговування під час служби переважно недержавною мовою.

Подання інформації для загального ознайомлення недержавною мовою зафіксовано й у діяльності Болградської та Татутинської районних лікарень та Тарутинського центру первинної медико-санітарної допомоги. У аналогічних Болградському та Арцизькому центрах такого порушення не знайшли, але мовні навички їхніх працівників з української виявилися недостатніми.

Також у Кременя виявили надання інформації недержавною мовою дитячою бібліотекрю в Болграді та здійснення туристичного та екскурсійного обслуговування на недержавній мові історико-етнографічним музеєм в селі Кубей. При цьому бібліотека у відповідь на зауваження порушення усунула.

Натомість використання недержавної мови для інформування громадян виявили на автостанціях усіх трьох колишніх райцентрів (у всіх випадках - російською). Порушення зафіксували й у відділеннях "Укрпошти" 68702 (Болград), 68500 (Тарутине) та 68404 (Арциз), а також відділення "Нової пошти" №2 в Арцизі. Останні два порушення усунули після зауважень.

У сфері обслуговування знайшли порушення (майже усюди - щодо мови обслуговування та інформування) в болградських супермаркеті "Юність", магазинах "Піраміда" та "Саксан", столовій "Сіли-поїли", кафе "Лідер", згаданих ресторані "Саган" та готелі "Інзов", а також ресторані Pizzeria da Sergio (Тарутине), магазині "Вірсавія" та закладі харчування Good bear (Арциз).

Загалом зафіксовано, що недотримання вимог мовного законодавства зафіксовано у діяльності 25 суб'єктів з 44 (56%); а загальна кількість порушень, що була виявлена за результатами моніторингу, склала 46. Станом на 18 серпня було усунуто лише дев'ять з них, включаючи ті, що були усунуті одразу після зауваження працівника секретаріату мовного омбудсмена.

Які висновки зробили у мовного мобудсмена

При цьому в секретаріаті вказують, що Болградський район є поліетнічним регіоном, і на цей факт постійно звертають увагу в розмові місцеві чиновники та комунальники, обгрунтовуючи його специфічність та пояснюючи низький рівень застосування та володіння українською мовою.

"На перший погляд особливість регіону пов'язана з етнічним різноманіттям, мультикультуралізмом та різними ідентичностями, що толерують одна одну і мирно співіснують вже протягом багатьох століть. Насправді ж під так званою "специфікою" ховається тотальне зросійщення регіону, яке є наслідком політики русифікації, що втілювалась в регіоні впродовж останніх століть", - йдеться у звіті.

У Кременя зазначають, що хоча болгарська національна меншина складає більше половини населення району, а частка етнічних росіян не виходить за межі 5%, публічний простір міст та селищ наповнений російською мовою та російськомовною інформацією для загального ознайомлення, вивісками та повідомленнями.

Написи болгарською мовою (або іншими мовами національних меншин, що традиційно проживають в регіоні, зокрема гагаузькою чи албанською) є рідкістю, як і відповідна національна символіка.

"Це робить міста та села регіону схожими на будь-який інший населений пункт зросійщеного сходу України, що не є поліетнічним за своїм складом. Зросійщення є характерним для всіх сфер, що аналізувались в межах моніторингу", - зробили висновок представники мовного омбудсмена.

Там вказують, що увага держави до питання подолання наслідків русифікації регіону була недостатньою, що призвело до "ізоляції частини громадян від загальнонаціонального інформаційного простору та українського контексту загалом".

Однак прийняття місцевих програм з розвитку і функціонування української мови, на думку авторів звіту, може стати дієвим кроком у питанні формування розгалуженої мережі курсів з її вивчення, що будуть враховувати особливості і потреби різних вікових груп.

"Очевидно, що питання функціонування української мови в Болградському районі є лише частиною більш ширшої проблеми, яка пов’язана зі зміною пострадянської ідентичності місцевого населення з відповідним культурним контекстом та проросійським імперським наративом", - сказано в документі.

На думку Кременя, домінування російської не просто порушує вимоги мовного законодавства та обмежує представників нацменшини регіону у їх правах, а й створює "сприятливі умови для інформаційного та політичного впливу держави-агресора, вразливості місцевого населення до наративів ворожої пропаганди та поширення сепаратистських настроїв", що є загрозою національній безпеці України.

Уповноважений також посилається на рішення Конституційного суду щодо конституційності мовного закону від 14 липня 2021 року, де зазначається, що "загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави". Він висловив сподівання на оперативне реагування на проблему з боку РНБО і СБУ та конкретні кроки місцевої влади.

Яким є детальний мовний склад Болградського району

Нагадаємо, що Болградський район у нинішніх межах був утворений в рамках адміністративно-територіальної реформи 2020 року і майже повністю співпадає з об'єднаними межами колишніх Болградського, Арцизького й Тарутинського районів.

Згідно даних перепису населення 2001 року, в межах нинішнього об'єднаного Болградського району проживало 168,9 тисячі осіб, з яких 43,7% вказали рідною мовою болгарську, 29,1% - російську, 11,8% - українську, 9% - гагаузьку, 4,7% - "молдовську" (тобто румунську), ще 1,6% - іншу (зокрема біля 1% - албанську). Станом на початок 2022 року Держслужба статистики оцінювала чисельність населення району в 144,7 тисячі жителів.