На цьому тижні «виповниться» рік російській кривавій агресії, приреченій на невдачу з самого початку – з етапу планування, що базувалося на хибних висновках та відвертій брехні путінських підлеглих своєму кремлівському господарю. Не так, як хотілось, зійшлися для російського диктатора зірки. Україна виявилася справді Незалежною Державою, а не «провінцією імперії, яку тимчасово окупував прозахідний режим». Та й сам колективний Захід виявився не «вкрай залежним від російських енергоносіїв збіговиськом лібералів-імпотентів», а потужною силою, яка прийшла на допомогу Україні у боротьбі з спільним ворогом – путінською росією.

Рік протистояння. Кривавого, страшного, руйнівного для України та українців. Ворога зупинено, але не знищено. Хитка рівновага сил не дає нам права на помилку та послаблення. Агресора потрібно не тільки викинути за межі України, а ще й унеможливити у майбутньому будь-які наміри «можем повторить» з боку кремля та збожеволівшого від кремлівської пропагандистської отрути російського суспільства. Чи здатна на це Україна? Так! Воля Української Нації, мужність Захисників України помножені на Західну допомогу цілком спроможні знищити ворога та поставити крапку у питанні кремлівської загрози. І зробити це потрібно якнайскоріше!

Стосовно допомоги колективного Заходу:

Постачання ракетних систем великої дальності є одним із ключових кроків у зміцненні обороноздатності України. Початкові етапи цього процесу вже виконано. Бойове застосування установок M142 HIMARS і M270 MLRS, що мають дальність ураження менше 100 кілометрів, було вкрай успішним. Наразі Україна починає отримувати поставки боєприпасів GLSDB (Ground Launched Small Diameter Bomb), що мають дальність ураження 150 кілометрів. Однак, щоб протистояти росії, потрібно більше. І далекобійніше!

Останнім часом тактика росії будується на перевазі в дальності ураження. У цьому контексті, наявність аналогічного озброєння в арсеналі України стане ключовим фактором у демонтажі логістичної інфраструктури росії. Постачання російської армії здійснюється через залізничні вузли, де відбувається сортування вантажів. Удари по цих об'єктах можуть вивести з ладу російську армію, ізолювати Крим і домогтися виведення російських військ без кровопролитних лобових атак. Тому, наявність ударних систем дальньої дії відіграє вирішальну роль у завершенні війни.

Захід боїться ситуації з «можливою ескалацією конфлікту» між росією та Україною у разі надання ЗСУ далекобійних систем. Даремно! Росіяни вже проявили максимальну агресію завдаючи ударів по мирним містам і електростанціям. Тому на сьогоднішній день єдиною можливою формою ескалації є використання ядерної зброї. Однак, є багато серйозних причин, через які росія не буде цього робити.

Слід зазначити, що ситуація на фронті вимагає швидкого збільшення військового виробництва на Заході, особливо виробництва боєприпасів. Існують труднощі з виробництвом протитанкових систем FGM-148 Javelin і систем ПРО/ППО NASAMS, а також брак західної артилерії і боєприпасів. Щоб розв'язати цю проблему, необхідно задіяти законодавчі інструменти, зокрема американський «Закон про оборонне виробництво» 1950 року, який уже використовували президенти США кілька разів для прискорення виробництва під час війни і не тільки. Президенти Джо Байден і Дональд Трамп вже застосовували цей закон 11 разів, і немає перешкод для його використання знову!

Від настроїв суспільства країн Заходу напряму залежать рішення влад цих країн щодо допомоги Україні. Вкрай необхідно активно пояснювати американському народу і народам Європи, чому українська війна посідає центральне місце в їхніх інтересах, щоб скоординувати зусилля в боротьбі з російською гібридною стратегією, спрямованою на «пересидіння Заходу» і ослаблення підтримки України. Провідниками цієї роботи повинні бути українські дипломати, засоби масової інформації та українскьа діаспора разом з вимушеними переселенцями, які на власні очі бачили все те, що може «принести» росія у кожен європейський чи американський дім, якщо її не зупинити у своєму зародку. Саме можливі «криваві радощі російської весни» повинні цементувати антипутінські настрої світового суспільства.

Відтоді як території України тимчасово опинилися під контролем росії 2014 року, вони зазнали ідеологічної обробки та насильницької русифікації, що є злочином відповідно до Женевських конвенцій і становить загрозу для післявоєнної стабільності та сталого миру. Новий «план Маршалла», спрямований на соціально-економічне відновлення України, є важливим кроком у боротьбі з пропагандою кремля.

Україна потребує масованої повномасштабної підтримки, щоб відстояти свою незалежність і територіальну цілісність. Не тільки заради себе та своєї власної Незалежності. Так вже розпорядилася доля, що саме від України наразі залежить мир, спокій та прогнозований стабільний розвиток світової цивілізації. Чим скоріше українці за допомогою світового демократичного суспільства подолають російську загрозу, тим швидше світ повернеться до свої звичайних справ. До мирного життя, в якому немає місця кривавій московській орді на чолі з придуркуватим старим диктатором.

Вже досить. 365 днів кривавої війни цілком достатньо для будь-якої нормальної людини, щоб зробити все для того, аби 2023 рік став кінцем кривавої історії болотної псевдоімперії. 

Юрій Федоренко

Источник