Поки українців під окупацією відправляють за ґрати на довгі роки, судді, які ухвалюють ці рішення, обзаводяться елітною нерухомістю, оновлюють автопарки та спокійно їздять на закордонний відпочинок.

У новому матеріалі KibOrg та Центр ZMINA показують справжнє обличчя окупаційного «правосуддя»: як зрадники робили кар’єру після 2014 року, які вироки штампували проти українців та скільки статків встигли нажити на репресіях.

Олексій Пушной: від української військової частини до окупаційного суду

 

Влітку 2023 року на окупованій частині Херсонщини створили підконтрольний Москві Новотроїцький міжрайонний суд. Суддею указом Владіміра Путіна призначили 32-річного Олексія Пушного, який до цього понад вісім років працював на окупаційну владу, але не мав суддівського стажу.

До окупації Пушной служив у внутрішніх військах МВС України. У березні 2014 року він залишився служити після переходу військової частини під контроль Росії. Російський паспорт отримав 6 квітня 2014 року, а після демобілізації став слідчим окупаційної поліції в Сімферополі.

Призначення суддею суттєво збільшило його доходи. За шість місяців роботи в Новотроїцькому суді у 2023 році він заробив близько $31 тисячі - утричі більше, ніж на попередній посаді.

У січні 2025 року Пушной розглядав апеляцію у справі журналіста Геннадія Осьмака, якого окупаційний суд раніше засудив до 3 років і 2 місяців ув’язнення за звинуваченням у причетності до кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана. Пушной залишив вирок без змін, після чого журналіста етапували до колонії суворого режиму №6 у Мелехові Володимирської області.

У серпні 2026 року СБУ заочно повідомила Пушному про підозру в колабораційній діяльності.

Віктор Крапко: політичні переслідування та нерухомість

 

Нині суддя Київського районного суду Сімферополя Віктор Крапко розглядає переважно земельні, спадкові та майнові спори, а також викладає в окупаційному «Кримському федеральному університеті».

Після захоплення Криму 25-річний Крапко залишився на півострові та невдовзі отримав російський паспорт. У 2015 році він оформив іпотеку на квартиру, хоча дані про його роботу й зарплату за попередні роки відсутні. Також він кілька разів їздив до Грузії та Вірменії. У квітні 2019 року Путін призначив його суддею.

Крапко брав участь у переслідуванні українських журналістів і кримськотатарських активістів. У 2021 році він відправив під варту журналіста Радіо Свобода Владислава Єсипенка, якого ФСБ звинуватила в незаконному виготовленні та зберіганні вибухівки. Того ж року суддя санкціонував обшуки у Свідків Єгови та продовжив арешт заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялу й братам Асану та Азізу Ахтемовим.

У вересні 2022 року колегія за участю Крапка засудила Джеляла та братів Ахтемових до 17, 15 і 13 років позбавлення волі відповідно за обвинуваченнями у справі про диверсію на газогоні.

Наступного дня Шевченківський районний суд Києва заочно заарештував Крапка за звинуваченням у порушенні законів та звичаїв війни. У 2023 році ЄС запровадив проти нього санкції через систематичне переслідування українців і кримських татар. Після цього в його практиці поменшало резонансних політичних справ, натомість залишилися майнові спори та викладацька діяльність.

Нана Петюшева: вироки українцям і закордонні подорожі

 
Колишня суддя українського Апеляційного суду АРК Нана Петюшева після окупації Криму швидко перейшла на бік Росії. У 2014 році вона отримала російське громадянство та посаду в окупаційному Верховному суді Криму.

У 2015 році на неї зареєстрували Toyota RAV4 вартістю близько $17 тисяч. Тоді ж українська влада повідомила їй про підозру в державній зраді. У 2016 році Верховна Рада звільнила Петюшеву з посади судді за порушення присяги, однак це не завадило її подальшій кар’єрі в окупаційній системі.

Петюшева входила до колегії, яка відхиляла апеляції кримськотатарських активістів у так званій справі Веджіє Кашка. У листопаді 2017 року російські силовики затримали чотирьох кримських татар, а 82-річна ветеранка національного руху Веджіє Кашка, присутня під час затримання, померла дорогою до лікарні. Прокуратура АРК розглядає обставини її загибелі як умисне вбивство.

Один із фігурантів справи, 64-річний Асан Чапух, провів у СІЗО понад десять місяців, де йому систематично відмовляли в медичній допомозі. Після мікроінсульту він отримав 3,5 року умовного ув’язнення. Апеляції Чапуха відхиляла колегія за участю Петюшевої, яка в цей період тричі відпочивала за кордоном - двічі у В’єтнамі та один раз у Катарі.

У наступні роки Петюшева придбала квартиру в Євпаторії площею 126 квадратних метрів за понад 10 мільйонів рублів, ще одну квартиру в Сімферополі за майже 5 мільйонів рублів і Lexus 2020 року випуску вартістю близько $45 тисяч. Водночас її офіційний річний дохід становив 2,5–3 мільйони рублів. У травні 2023 року вона відпочивала на Шрі-Ланці, а невдовзі РНБО запровадила проти неї п’ятирічні санкції.

Надія Школьна: покарання за проукраїнську позицію

Надія Школьна починала кар’єру секретаркою та помічницею судді в Сімферополі. Після окупації Криму вона отримала російське громадянство, у 2015 році приєдналася до окупаційного Апеляційного суду Криму, а згодом за указом Путіна стала суддею Залізничного районного суду Сімферополя.

У 2017 році Школьна розглядала справу журналіста Миколи Семени, автора матеріалу про блокаду Криму та деокупацію півострова. Його звинуватили в закликах до порушення територіальної цілісності Росії. Суддя призначила журналісту два з половиною роки умовного ув’язнення з трирічним випробувальним терміном і забороною займатися публічною, зокрема журналістською, діяльністю.

Через два місяці на Школьну зареєстрували Volkswagen Tiguan, ціна якого на той час починалася від $25 тисяч. У 2019 році прокуратура АРК повідомила їй про підозру в порушенні законів та звичаїв війни, але вже за рік Путін призначив її суддею окупаційного Верховного суду Криму.

Дані про доходи Школьної неповні. За 2021 рік у доступних відомостях значиться лише трохи більше ніж 53 тисячі рублів заробітку, водночас у її власності з’явилася квартира в Сімферополі площею 120 квадратних метрів вартістю майже 9 мільйонів рублів. У 2022 році вона придбала ще одну квартиру в Севастополі приблизно за $45 тисяч.

Попри розшук на території України, Школьна продовжує виносити вироки українцям. У 2023 році вона залишила без змін покарання Олександру Тарапону - два з половиною роки колонії суворого режиму за листівки з написом «Воєнний злочинець». У жовтні 2024 року суддя посилила покарання Денису Єжову, якого затримали за вигук «Слава Україні!», замінивши штраф у 100 тисяч рублів на рік колонії загального режиму.

У справі проти Школьної Микола Семена проходить потерпілим. Він назвав її судову практику «злочином, який продовжується».

Тимур Машуков: суддя політично вмотивованих справ

Тимур Машуков - єдиний росіянин серед суддів, про яких ідеться в цьому матеріалі. Він почав кар’єру в 2009 році помічником судді військового суду в П’ятигорську. У 2014 році перейшов на аналогічну посаду до Ростова-на-Дону, де після початку окупації українських територій розглядали численні політично вмотивовані справи проти громадян України.

У 2016 році Машуков став суддею у Волгограді, а через чотири роки повернувся до Ростова-на-Дону - вже до Південного окружного військового суду. За даними KibOrg, його річний дохід зріс із менш ніж 1,8 мільйона рублів у 2019 році до понад 3,2 мільйона у 2021-му.

У лютому 2022 року Машуков засудив кримського татарина Зекір’ю Муратова до 11,5 року ув’язнення за нібито причетність до «Хізб ут-Тахрір», яку Росія визнала терористичною організацією.

У 2024 році суддя продовжив арешт п’ятьом кримським татарам у справі так званої Першої джанкойської групи «Хізб ут-Тахрір». За даними джерел Центру прав людини ZMINA, у 2025 році він був безпосередньо причетний до фінальних вироків у цій справі: загалом п’ятьом кримчанам призначили 76 років ув’язнення.

У жовтні 2025 року Машуков також засудив до 14 років колонії громадянку України Яну Суворову, яка адмініструвала Telegram-канал «Мелітополь - це Україна». Іншого адміністратора каналу, Максима Рупчева, засудив його колега Денис Галкін.

Санкції РНБО проти Машукова діють із червня 2023 року, однак це не зупинило його від винесення нових вироків українцям.

Історії цих суддів демонструють, як окупаційна судова система перетворилася на інструмент переслідування українців. Поки журналісти, активісти й кримськотатарські діячі отримують роки ув’язнення, судді продовжують кар’єру, купують нерухомість і подорожують. Ані українські підозри, ані санкції самі по собі не припиняють їхньої діяльності на окупованих територіях.

Источник