Колишній директор Одеського зоопарку Ігор Біляков, контракт із яким міська влада не продовжила у квітні 2026 року, розповів про причини кадрового рішення, ситуацію в закладі та взаємини з громадськими активістами. За словами ексочільника установи, який після звільнення з керівної посади тимчасово перейшов на позицію завідувача наукового відділу, прямих пояснень від керівництва Одеси та в.о. міського голови Ігоря Коваля він не отримав. Біляков припускає, що приводом став публічний конфлікт із групою активістів, який розпочався восени 2025 року. Ексдиректор назвав цю кампанію організованою, але відмовився озвучувати прізвища ймовірних замовників через відсутність прямих доказів. Найближчими тижнями він планує остаточно залишити штат, щоб зняти напругу з колективу.

Коментуючи заяви зоозахисників, Біляков зазначив, що критику на адресу зоопарку не можна назвати конструктивною через відсутність діалогу та маніпулятивну подачу інформації у соцмережах. За його словами, відеоматеріали часто знімають під кутом, який приховує тінь чи басейни у вольєрах. Окрім репутаційного тиску, установа зіткнулася з великою кількістю перевірок: працівники вимушені писати звіти та давати свідчення правоохоронцям за поданими заявами. Біляков заявив, що відкриті провадження згодом закривають через відсутність складу правопорушень, проте співробітники, які отримують мінімальні зарплати, звільняються через психологічний тиск і погрози в мережі на адресу їхніх родин.

Екскерівник також відповів на зауваження щодо стану інфраструктури та приписів Державної екологічної інспекції, виданих у 2025 році. Він визнав, що чотири вольєри не відповідають сучасним стандартам утримання, оскільки будувалися за застарілими нормативами. Біляков пояснив, що реконструкція таких споруд потребує цільового виділення коштів із міського бюджету, а доходів від вхідних квитків недостатньо для повної модернізації. Запити закладу до міської влади та депутатів щодо фінансування робіт задоволені не були. Окремо він підтвердив закриття кримінального провадження, відкритого за зверненням організації UAnimals, через відсутність фактів жорстокого поводження з тваринами.

Щодо умов утримання слонихи Венді, навколо якої створили петицію з понад 1300 підписами, Біляков погодився, що споруда фізично і морально застаріла. Проблему поглиблює те, що після смерті самця Таруна у 2008 році тварина живе на самоті. Існує архітектурний проєкт Наталії Головченко щодо реконструкції та розширення слоновника, що дозволило б у майбутньому прийняти ще одну особину з Європи, проте коштів на проєкт місто не виділило. Водночас передачу 47-річної Венді до іншого зоопарку колишній директор вважає небезпечною через її вік: процедура підготовки та забору аналізів вимагає седації, яку тварина може не перенести. Постійну зміну вимог активістів він пов'язує з наміром очистити територію від фауни, хоча документальних підтверджень цієї версії не навів.

Біляков прокоментував дані про загибель 41 тварини у 2025 році та на початку 2026-го, які раніше оприлюднила активістка Анжеліка Карапетян. Він підтвердив цифру, але підкреслив, що йдеться про втрати за 15 місяців у колекції, яка налічує від 1600 до 1700 особин, включно з рибами та земноводними. Показник смертності менше 2% він охарактеризував як природний та незначний для такої чисельності. Ексочільник спростував звинувачення в приховуванні документів, нагадавши про передачу матеріалів екоінспекції, а вимоги активістів назвав демагогією, що суперечить встановленому законодавством порядку публічності комунальних установ.

Торкнувся колишній директор і трагедії в грудні 2024 року, коли леопард травмував працівника та був знешкоджений поліцією. Біляков назвав подію наслідком порушення техніки безпеки: співробітник увійшов до зони хижака, не перевіривши стан засувок. Через агресивну поведінку звіра, який вибрався до робочого коридору, ветеринар не зміг застосувати зброю зі снодійним. Знешкодження тварини поліцейськими екскерівник назвав єдиним можливим заходом в умовах загрози життю людей.

Відповідаючи на запитання щодо декларації за 2025 рік, Біляков зазначив, що нерухомість доньки була придбана за рахунок житлового сертифіката програми "єВідновлення" після того, як попереднє житло зруйнував російський удар. Автомобіль дружини, за його словами, також придбали на кошти благодійної допомоги замість втраченого майна.

Щодо ризиків комерційної забудови території зоопарку, про які заявляли окремі депутати міськради, Біляков повідомив, що даних про реальні плани не має, а подібні чутки циркулюють із 1990-х років. Будь-яка зміна статусу об'єкта потребує рішень на загальнодержавному рівні. Він також підтвердив факт дачі свідчень слідчим щодо можливих планів забудови, зазначивши, що інформації з цього приводу не мав. Співпрацю з депутатом і бізнесменом Андрієм Кисловським ексдиректор обмежив виключно господарськими контактами між Одеським зоопарком та приватним "Біопарком", спростувавши наявність зв'язків під час поточного конфлікту.

Однією з ключових проблем установи Біляков назвав критичний рівень оплати праці. Посадові оклади доглядачів становлять приблизно 4 тисячі гривень, фельдшерів - 6 тисяч, ветеринарів - 7 тисяч, а завідувачів секторів - до 8 тисяч гривень. З доплатами суми дещо вищі, проте вони не забезпечують конкурентоспроможності. Власний дохід на керівній посаді він оцінив у 21-22 тисячі гривень на місяць після оподаткування. Низька середня зарплата також стала офіційною підставою для відмови обласної військової адміністрації у наданні зоопарку статусу критично важливого підприємства, що унеможливило бронювання персоналу призовного віку.

Підсумовуючи свою багаторічну роботу, Біляков зазначив, що йому вдалося модернізувати частину вольєрів, озеленити територію та створити комфортні умови для багатьох тварин, хоча системні проблеми фінансування залишилися невирішеними. Найбільшим ризиком для закладу після свого остаточного виходу він назвав спроби активістів увійти до керівних органів, що, на його думку, може призвести до розформування зоопарку та передачі тварин іншим організаціям.