Шляхи моніторингу Стратегії розвитку Одеси розглянули під час спільної зустрічі представників громадських організацій, Одеської міської ради та засобів масової інформації. Учасники обговорення зосередилися на пошуку варіантів збирання актуальної статистичної інформації про місто, посиленні координації між муніципальною владою і громадою, а також на механізмах презентації цих даних одеситам.

До обговорення долучилися представники ГО "Фонд розвитку громад "ДОБРО", ГО "Змістом" та ГС "Одеська стратегія". Основним доповідачем став спеціаліст з урядування на основі даних Андрій Федотов, який окреслив практичні аспекти контролю за реалізацією міських цілей.

Як зазначили учасники зустрічі, будь-яка стратегія передбачає постановку завдань, проте у складних комплексних питаннях складно визначити фактичне досягнення результату. На практиці це нерідко завершується формальним виконанням дій, тематично пов'язаних із завданням. Для перевірки реального результату до стратегії вносять вимірювані показники результативності - індикатори з конкретними числовими або відсотковими параметрами. Це дозволяє контролювати процес і визначати точний обсяг потрібних кроків.

За словами Андрія Федотова, оцінювати індикатори необхідно ще до початку написання самої стратегії. Критерії ефективності не мають додаватися лише для формального заповнення документа. Індикатор повинен відображати виявлену проблему громади, що потребує першочергового розв'язання. Лише за такого підходу стратегія функціонує як план усунення пріоритетних труднощів, а не як загальний перелік намірів. При цьому ціль та індикатор мають вести до практичного результату: наприклад, показником роботи центру зайнятості є не загальна кількість звернень, а частка громадян, яким реально допомогли знайти роботу.

Окремим питанням зустрічі стала складність збирання статистичної інформації в Україні. Реалізація заходів стратегії часто спрямована на конкретні категорії населення, проте визначити точну кількість жителів наразі складно, зокрема через наслідки війни з Росією та застарілість даних перепису 2001 року. Джерелами актуальних відомостей можуть слугувати Державний реєстр виборців, дані Державної податкової служби, мобільних операторів та інших організацій, що ведуть регулярний облік. Водночас доступ до цієї інформації потребує законних процедур захисту персональних даних та використання виключно знеособлених і агрегованих показників.

Також учасники вказали на проблему відсутності системного обліку локальних міських подій. Зокрема, концентрація дорожньо-транспортних пригод в окремому районі може зумовити появу точкового завдання в межах стратегії, проте такі відомості часто розпорошені між різними муніципальними структурами. За оцінкою Андрія Федотова, виходом має стати багаторівнева система постійного оновлення даних, яка поєднуватиме інформацію підрозділів міськради, соціологічних центрів і профільних факультетів університетів, камер спостереження, мобільних додатків та вебресурсів.

Для залучення одеситів до процесів місцевого самоврядування учасники запропонували створити відкриті онлайн-дашборди. Завдяки таким панелям громадяни зможуть стежити за виконанням понад 200 завдань Стратегії в реальному часі, зокрема й на рівні окремих районів Одеси.

Експерти підкреслили необхідність розрізняти поточний моніторинг чинної Стратегії, де показники вже закріплені, та подальше планування. Накопичена зараз статистика дозволить сформувати точніші орієнтири для наступних програмних циклів міста.

Источник