В Одеській затоці за десять кілометрів від узбережжя вже місяць перебувають два пошкоджені внаслідок російських атак суховантажі - Star Venture та Atlas Bey. Наявність палива та органічного вантажу на борту одного з них створює значні екологічні ризики для регіону на тлі суперечок щодо способів їх ліквідації.

В Одеській затоці на відстані десяти кілометрів від берега понад місяць залишаються два аварійні суховантажі, які зазнали серії ударів російськими дронами. Якщо 180-метровий балкер Star Venture стоїть порожнім, витримавши вісім влучань безпілотників, то на борту 85-метрового Atlas Bey залишаються сотні тонн палива та 3 тисячі тонн соняшникового шроту. Подальше руйнування цих суден загрожує узбережжю масштабним нафтовим і органічним забрудненням.

Атака на суховантаж Atlas Bey (IMO: 8302404) сталася 14 липня під час його виходу з Чорноморська до Туреччини. Внаслідок влучання дрона-камікадзе на борту виникла пожежа: капітан загинув, ще троє моряків зазнали важких травм. Після евакуації екіпажу судно лишилося покинутим на рейді зі 100 тоннами палива в резервуарах та органічною продукцією в трюмах. Наступного дня війська РФ завдали ударів по судну Star Venture (IMO: 9586710), що очікувало на завантаження кукурудзою.

Основну загрозу фахівці вбачають у процесах, які відбуваються всередині заповнених водою трюмів Atlas Bey. За словами старшого наукового співробітника Чорноморського відділу Інституту рибного господарства Сергія Хуторного, затоплений шрот стрімко розбухає, створюючи критичний тиск на конструкції. Це загрожує розривом внутрішніх перебірок та паливних танків із подальшим витоком нафтопродуктів в акваторію. Експерт нагадує про історичні прецеденти та катастрофу 1972 року біля Одеси за участі суден "Лом" і "Моздок", наголошуючи на необхідності термінової відкачки палива та ізоляції вантажу за міжнародними стандартами або створення штучних рифів після повної дезактивації.

Позиція керівництва порту зосереджена на безпеці судноплавства та інфраструктури. Капітан Одеського порту Олександр Антонов зазначає, що відповідальність за завдані збитки лежить на країні-агресорі, а заведення нестабільних аварійних об'єктів у гавань несе прямі загрози. Згідно з резолюцією ІМО A.949(23), надання притулку аварійному судну є правом, а не обов'язком прибережної держави. У разі затоплення на підхідному каналі чи біля причалів судно може заблокувати роботу зернового коридору, тоді як на зовнішньому рейді ризик паралічу логістики відсутній.

Водночас у професійній спільноті звучать заклики до негайного переміщення суховантажів до неробочих причалів під захист бонових загороджень для безпечної відкачки палива. Фахівці посилаються на статтю 9 Конвенції про рятування на морі, що дозволяє прибережній державі діяти в межах 12-мильної зони задля уникнення екологічної катастрофи. На думку експертів, у разі нових ударів на відкритому рейді нафтові плями неминуче досягнуть одеських пляжів.

Ситуація ускладнюється бездіяльністю судновласників та юридичними перешкодами. Як зазначають інформовані джерела, після евакуації екіпажу власники уникають активних дій щодо транспортування чи ремонту суден, очікуючи на фіксацію страхових випадків. При цьому страхові поліси від воєнних ризиків (War Risk cover) уже вичерпали термін дії, а покриття витрат на видалення решток за Найробійською конвенцією у власників Star Venture та Atlas Bey відсутнє.

Редакція видання "Думська", яка висвітлює перебіг подій, очікує на офіційні коментарі представників судновласників та експертів галузі. З початку повномасштабного вторгнення це вже не перші втрати цивільного флоту в регіоні: 3 березня 2022 року затонув пошкоджений естонський суховантаж Helt, у липні того ж року ракетою було потоплено молдовський бункерувальник Millennial, а 26 липня затонуло судно Golden Leo.