Багатьом українцям здається, що оформлення договору дарування нерухомості — це формальність, яка обмежується візитом до нотаріуса. Однак податкові зобов'язання, що виникають у процесі передачі майна, часто стають неприємною несподіванкою для нових власників. Держава чітко розмежувала категорії громадян, які звільняються від оподаткування, та тих, для кого «безкоштовна» квартира може коштувати чверть її ринкової вартості.

Як повідомила юристка Світлана Круторогова у коментарі для Новини.LIVE, податкове навантаження напряму залежить від ступеня спорідненості між дарувальником та обдаровуваним. Повністю звільняються від сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору лише члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти (зокрема усиновлені), а також рідні брати та сестри, баба, дід та онуки. У цих випадках сторони оплачують лише послуги нотаріуса та державну реєстрацію права власності.

Ситуація кардинально змінюється, коли майно передається більш далеким родичам (племінникам, тіткам, дядькам) або стороннім особам. У такому разі отримувач квартири зобов’язаний сплатити 5% ПДФО та 5% військового збору, що загалом становить 10% від вартості об'єкта. Найвищі ставки передбачені для випадків, коли хоча б одна зі сторін є нерезидентом України: тоді сумарний податок зростає до 23% (18% ПДФО + 5% військового збору).

Експерти нагадують: обов'язок зі сплати податків покладається саме на того, хто отримує подарунок. Оскільки нотаріуси автоматично передають інформацію про угоди до податкової служби, приховати факт отримання майна неможливо. Якщо квартиру було отримано у 2025 році, отримувач має подати декларацію до 1 травня 2026 року. Несвоєчасне звітування загрожує не лише штрафними санкціями, а й тривалими судовими суперечками з фіскальними органами.