Цьогорічна посівна кампанія на Одещині стала однією з найскладніших за останні роки через тривалу повітряну посуху та аномальні строки сівби. За прогнозами фахівців, поєднання виснаженості ґрунтів та недостатнього загартування озимих культур ставить під загрозу стабільність майбутнього врожаю зернових у регіоні.

Як повідомив головний науковий співробітник Одеського селекційно-генетичного інституту НЦНС Микола Литвиненко у коментарі для Новини.LIVE, основна частина площ під озиму пшеницю була засіяна лише у другій половині жовтня після вересневих дощів. Такі пізні строки призвели до того, що значна частина посівів увійшла в зиму ослабленою, не встигнувши сформувати міцну кореневу систему. Лабораторні аналізи інституту підтверджують критичну ситуацію: через брак сонячних днів рівень накопичення цукрів у вузлах кущення нерозкущених рослин становить лише 16–18%, що суттєво знижує їхню морозостійкість порівняно з нормою.

Особливе занепокоєння у науковців викликає стан озимого ячменю, який традиційно є менш стійким до низьких температур. Якщо для озимої м’якої пшениці критичними є морози нижче -15...-16°C, то для ячменю загроза вимерзання настає значно раніше. Фахівці наголошують, що остаточні висновки щодо життєздатності посівів можна буде зробити лише після початку весняної вегетації. У разі, якщо на квадратному метрі залишиться менше ніж 350–400 живих рослин, аграріям доведеться приймати рішення про масове пересівання площ ярими культурами.

Додатковим фактором ризику залишається низький рівень вологозарядки ґрунту. Попри опади наприкінці минулого року, волога накопичилася лише у верхньому шарі (50–60 см), тоді як у метровому шарі її запаси становлять близько 110 мм при необхідному мінімумі у 140–160 мм. Ситуацію погіршує й порушення сівозмін: через економічну вигоду площі під соняшником на Одещині подекуди сягають 40–50%, що виснажує землю та знижує врожайність наступних культур. На фоні здорожчання азотних добрив на 10–12% та енергетичної кризи, науковці закликають фермерів до максимально раннього підживлення посівів, аби використати залишки зимової вологи та дати шанс рослинам на відновлення.

Источник