Антоній пообіцяв після смерті митрополита смачненьку посаду правлячого архієрея на Одещині.

Його бачили на свята — під шофе та з правильними словами і повчальними промовами про обов'язок і совість. Він полюбляє «страждати з українським народом».

Коли для всіх настало спільне випробування – напад росії на нашу державу, він згадав що «Я опікун своєї 80-річної матері». Турбота - Формально. Ліки через помічника Максимку. Але так не хочется попасти до ТЦК, тому «полюблю маму хоча б зараз» поки це вигідно.

Та як то полюбляє казати архієрей «Зима скоро, не всі старці переживуть»…

До чого б це….
Побачимо
Найгучніші слова про мораль звучать там де її найменше..
Історія вигадана…
Збіги НЕ випадкові)