Криза матиме багатоаспектний, багаторівневий вплив на навколишнє середовище та соціальну складову регіону. Лише понад 70% видів риб, земноводних і птахів опиняться під загрозою зникнення.

Поширення солончакових ґрунтів призведе до значного зниження родючості земель та зменшення врожайності. У результаті понад півмільйона мешканців регіону залишаться без доступу до питної води, що, у свою чергу, спричинить масштабну міграцію населення та руйнування громад.

Внаслідок цих процесів регіон втратить свої природні запаси та позбудеться статусу життєво важливої агроекологічної зони України.

Для запобігання катастрофі врятувати Придунав’я слід негайно, застосовуючи комплексні та системні заходи. До них належать:

1. Модернізація шлюзів і каналів.
2. Переорієнтація аграрного сектору на водоощадні технології.
3. Запровадження суворого моніторингу стану довкілля.
4. Правове регулювання екологічних процесів.

Необхідний басейновий, комплексний підхід, а не застосування поодиноких «латок» для локального вирішення проблем. Саме таким шляхом рухається затверджений Урядом у грудні 2024 року План управління річковим басейном Нижнього Дунаю.

Цей документ виступає дорожньою картою на п’ятирічний період. Він забезпечує перехід від хаотичних, розрізнених дій до стратегічного та цілісного бачення розвитку регіону. План передбачає залучення фінансової підтримки з боку Європейського Союзу та донорських організацій для реалізації конкретних проєктів безпосередньо у громадах.

Вихід із цієї складної кризи можливий лише за умови ефективної координації зусиль між місцевими органами влади, урядовими структурами, науковцями та міжнародними партнерами. Вкрай важливим є стабільне фінансування, яке дозволить поєднати нагальні заходи з довгостроковою стратегією розвитку й збереження регіону.

Источник