Дев’ять пропусків. У Наглядовій раді НСТУ завівся затятий прогульник: яка доля на нього чекає

Останні місяці в Україні активно обговорюють тему «культурних ухилянтів». Здебільшого – це історії про співаків, музикантів або стендап-коміків, які виїжджали за кордон нібито на гастролі чи концерти, а насправді – залишалися там, використовуючи «культурне прикриття», щоб уникнути мобілізації.

Проте проблема набагато глибша. Центральні органи, що надають дозволи на тимчасовий виїзд під час дії воєнного стану – дозволяють перетин кордону не лише артистам, а й журналістам. Зокрема – співробітникам Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), яка є державним мовником і фінансується з бюджету.

За процедурою, державні органи погоджують списки представників сфери культури, яким дозволяється тимчасово виїхати за кордон. Це можуть бути як учасники гастролей, виставок, фестивалів, так і журналісти, що їдуть «висвітлювати український контекст» – наприклад, для участі у міжнародних медіафорумах чи створення матеріалів для іноземної аудиторії.

Сама по собі така практика може бути виправданою – за умови контролю, наявності чіткої мети та обов’язкового повернення у визначений термін. І саме тут виникають проблеми.

Журналісти поза фокусом

За інформацією нашого видання, серед тих, хто не повернувся з відряджень, є і колеги-журналісти. У тому числі – працівники НСТУ, які виїжджали за державними листами-підтвердженнями. Подекуди йдеться не лише про неповернення, а й про подання на політичний притулок. Так, це індивідуальні ситуації – однак відповідальність має бути однакова для всіх.

Джерела у правоохоронних органах повідомляють про низку випадків, коли упродовж 2024 року журналісти державного мовника виїжджали за кордон у рамках офіційних культурно-медійних заходів – і більше не поверталися.

Серед них – Євгеній Каранов, який 5 лютого вирушив до Чехії з дозволом, погодженим Міністерством культури на підставі листа АТ «НСТУ». Передбачена дата повернення – 21 лютого – залишилася лише на папері.

У травні кордон перетнули Владислав Чернай та Іван Лебедь – обидва прямували до Бельгії та Нідерландів, також маючи документи від НСТУ. Повернення очікували 12 червня. Але минули місяці – і в Україні їх так і не побачили.

За інформацією слідства, частина фігурантів уже розпочала процес зміни громадянства. Це – лише верхівка айсберга. У 2022–2023 роках, за попередніми оцінками, понад десять чоловіків призовного віку, які мали стосунок до НСТУ, виїхали за кордон – і так і не повернулися.

Проблема не лише в процедурах

Ці факти – не просто про недосконалість регулювання. Вони – про глибокий дисбаланс у ставленні держави до власних правил. Бо поки одні громадяни повертаються, щоб надягти бронежилет і йти на фронт, інші – використовуючи довіру та ресурси держави – безслідно зникають за кордоном. І навіть не ховаються.

Це не лише про людей. Це про систему, у якій одних гучно засуджують, а інших – воліють не помічати. Якщо для когось буква закону – обов’язок, а для когось – формальність, то говорити про цілісну державну політику не доводиться. Ми бачимо класичну схему подвійних стандартів.

"Телеграф" отримав інформацію щодо пропусків засідань з боку Бобиренка

Відомий дослідник телевізійних аудиторій Орест Білоскурський звернув увагу, що один із членів Наглядової ради "Національної суспільної телерадіокомпанії України" (НР НСТУ) Віктор Бобиренко був відсутній на засіданнях дев’ять разів

Наше видання поцікавилося також, чи може Нацрада з питань телебачення та радіомовлення підтвердити чи спростувати інформацію про пропуски засідань з боку Бобиренка.

"Щоби отримати достовірні офіційні дані, Національна рада надіслала лист голові Наглядової ради НСТУ Світлані Остапі з проханням надати інформацію про відвідування засідань членами наглядового органу упродовж 2020–2025 рр., зокрема і В. Бобиренком", — йдеться у відповіді.

Нам також повідомили, що із протоколів засідань Наглядової ради підтверджується інформація, що Бобиренко пропустив 9 засідань Нацради протягом 2020-2025 років. При цьому в протоколах не зазначено причини його відсутності. У зв’язку з інформацією, якої бракує, Нацрада звернулася до голови НСТУ за цими даними. Однак поки що відповідь не була отримана.

"Телеграф" цікавиться у своєму запиті, чи прийматиме Нацрада з питань телебачення та радіомовлення рішення про припинення повноважень члена НСТУ Бобиренка.

"Національна рада завжди діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі підтвердження інформації, що член Наглядової ради НСТУ В. Бобиренко без поважних причин був відсутній на трьох засіданнях Наглядової ради НСТУ усупереч вимозі пункту 9 частини першої статті 10 Закону України "Про суспільні медіа України", буде ухвалено відповідне рішення", — відповіли нам.

При цьому у відповіді "Телеграфу" було зазначено, що Національна рада не наділена повноваженнями стежити за діяльністю Наглядової ради НСТУ.

"Однак за наявності інформації в Наглядової ради про кількість безпідставних пропусків засідань її членами, Наглядова рада повинна була самостійно, відповідно до своїх обов’язків, реагувати на таку ситуацію та ініціювати перед Національною радою розгляд питання про припинення повноважень члена Наглядової ради, що порушив норми Закону", — йдеться у відповіді.