Подорожі світом для багатьох стали буденністю, а для декого – й найбільшим захопленням та колекціонуванням вражень. Кількість людей, які відвідали вже усі країни світу, щороку зростає.

Чому багато людей прагнуть побувати ледь не скрізь на планеті, розповідає РБК-Україна 

Подорожі як колекціонування країн

Кількість людей, які відвідали 195 визнаних ООН країн і територій, сягає 400. За інформацією платформи для відстеження подорожей NomadMania, у 2023 році ще 50 людей долучилися до переліку мандрівників-рекордсменів.

Першою людиною, яка відвідала усі країни світу, вважається фінський письменник Раулі Віртанен. Всі на той час визнані ООН 170 країн він відвідав до 1988 року. Відтоді додавав до "колекції" нові місця. Своє бажання побачити кожну країні він пояснив "надзвичайною цікавістю та мисленням колекціонера".

Ідея про те, що країни можна "колекціонувати", виникла набагато раніше, ніж її озвучив Раулі Віртанен. Зокрема, з 1954 року діє організація для людей, які відвідали 100 або більше країн і територій світу Travellers' Century Club (TCC). Пізніше з’явилися інші платформи – наприклад, туристична спільнота Most Travelled People і Nomad Mania.

Фото: Туристи у Новій Зеландії (pixabay.com)

Доступність подорожей сприяє здійсненню мрій

Викладач туризму у Каледонському університеті Глазго Майкл О'Ріган вважає, люди завжди мали інтерес до подорожей, але історично подорожувати могли лише ті, хто мав фінансові ресурси, гнучкість кар'єри та міцне здоров'я. Натомість сьогодні все більше людей можуть заробляти під час подорожей, а деякі вирішують досліджувати світ після виходу на пенсію.

Він звертає увагу, що в минулому мандрівники стикалися з візовими проблемами та потребували "сильного" закордонного паспорта. Сьогодні, завдяки лоукост-авіакомпаніям, отриманню візи після прибуття та системам онлайн-бронювання подорожі стали більш доступними.

Лише пандемія COVID-19 створила певні труднощі, поставивши подорожі "на паузу" через закриття кордонів та локдауни.

Американець Патрік Гілліленд здійснив свою мрію відвідати усі країни у 2023 році. Хоча тривалий час сумнівався у тому, що задум можливо реалізувати.

"Я вважав, що деякі місця будуть надто небезпечними або туди неможливо отримати візу", – пояснив він.

Багато людей зважилися на рекорд після відвідування значної кількості країн. Велику роль у зростанні числа таких мандрівників зіграли соціальні мережі.

"Поява платформ соціальних медіа, таких як Instagram і TikTok, означає, що декого постійно надихатимуть інші, які прагнуть відвідати різні локації по всьому світу. Тепер це здається більш доступним і здійсненним, ніж будь-коли раніше ", – зазначив Майкл О'Ріган.

Однак важливо визнати, що ця доступність обмежена лише тими, хто має фінансові можливості для частих подорожей і паспорти, які дозволяють в'їзд до різних країн.

Фото: Відвідування локацій у Африці (pixabay.com)

Не кожен має можливості подорожувати світом

Перший мандрівник до всіх країн Раулі Віртанен, який народився в заможній країні, каже, що має відчуття провини, що належить до меншості людей, які можуть подорожувати куди їм заманеться. Тому він ніколи не каже людям у бідніших країнах, що відвідав усі країни світу.

"Мені дуже пощастило. У мене були редактори, які підписували мої витрати на відрядження і приймали мої ідеї про поїздки в далекі країни, щоб мої читачі та глядачі знали, що відбувається", – зауважує він.

Мандрівник із Ямайки Ромейн Велдс мав обмежені можливості досліджувати світ, поки не переїхав до США у 2007 році і не почав працювати в авіакомпанії. Він почав мандрувати завдяки безкоштовним та пільговим рейсам на своїй роботі. Ромейн Велдс відвідав 100 країн, а потім поставив собі за мету відвідати решту 95 країн, визнаних ООН, ставши першим ямайцем і жителем Карибського басейну, який цього досяг.

Мандрівники витрачають різний час, щоб відвідати кожну країну світу. Велдс зміг здійснити цей план приблизно за 15 років, Гілліленду знадобилося близько 40 років.

Деякі мандрівники змагалися, щоб досягти цього за рекордні терміни – наприклад, Тейлор Демонбреун з Канади наразі має титул "найшвидшого часу для відвідування всіх суверенних країн", досягнувши мети за 1 рік і 189 днів.

Фото: Стародавнє місто Петра в Йорданії (gettyimages.com)

"Стрибають з країни до країни і діляться селфі"

Зростання кількості людей, які прагнуть відвідати всі країни світу, які "стрибають" з країни до країни і діляться лише селфі, викликає занепокоєння у "колекціонерів". Вони зазначають, що здійснити цей "подвиг" стало напрочуд легко, маючи достатньо коштів і закордонний паспорт.

"Ми більше не "плем’я" мандрівників із путівниками Lonely Planet, які носять рюкзаки. Змінюються мотиви. Більшість все ще допитливі дослідники, але марнославство бере гору зараз, коли мандрівка стає такою легкою", – звертає увагу Раулі Віртанен.

Хоча деякими мандрівниками може керувати сильне бажання відвідати кожну країну, О'Ріган висловлює занепокоєння, що гонитва за "колекціонуванням" країн може призвести до поверхневих подорожей, нехтуючи глибоким розумінням культури.

"Є стимул швидко "стрибати" регіонами та ризикувати саме тим, від чого ми хочемо одужати: фізичним і психічним вигоранням. Це недооцінює потенціал подорожей для культурного обміну, саморефлексії та концепції повільної подорожі", – попереджає викладач туризму.

Мандрівники-"колекціонери" вважають, що "перегони" навколо світу – це марна трата грошей і наголошують на важливості насолоджуватися мандрівкою у помірному темпі.

Фото: Туристка у США, Алабама (unsplash.com)

Що вважається "відвідуванням" країни

Ідея того, що є справжнім "візитом", була гарячою темою для дискусій в останні роки, і багато мандрівників не погоджуються з тим, якими мають бути критерії.

Минулого року NomadMania підготувала детальні рекомендації на цю тему після опитування своїх користувачів у 2022 та 2023 роках.

"Для мене було важливо дізнатися якомога більше про кожну країну, яку я відвідую", – каже Гілліланд.

Йому доводилося проводити у країні до шести тижнів, виконуючи завдання, але в менших країнах, таких як Монако та Люксембург, проводив лише півдня.

"Я вважаю, що зупинки в аеропортах та транзитні переїзди не підпадають під поняття "відвідування". Але одноденні поїздки в менші країни, такі як Науру, Сан-Марино, Андорра, Ліхтенштейн або Люксембург – це нормально. Справжній мандрівник залишається на дні або тижні в таких місцях, як Лагос, Мумбаї, Монголія, Колумбія", – зауважує Віртанен.

Оскільки все більше мандрівників, яким раніше заважали закриття кордонів і політичні заворушення, тепер можуть викреслити свої "фінальні" країни, очікується, що список тих, хто побував у кожній країні, зросте в 2024 році.

Досягнення таких людей, як Гілліланд, Віртанен та Велдс, ймовірно, надихнуть на подібні подорожі інших інших людей або створять нові виклики в найближчі роки, сприяючи конкуренції за титули і рекорди. Раулі Віртанен закликає тих, хто ставить собі за мету відвідати кожну країну, знайти способи зробити внесок, щоб покращити життя тих, хто не може дозволити собі подорожувати.

Источник