Розслідування про це оприлюднило видання Інтент.

Як відомо, Спасо-Преображенський собор був відновлений у 2010 році після руйнування його більшовиками у 1936-му. Тоді ж, у липні 2010 року відбулося освячення верхнього храму предстоятелем Російської православної церкви патріархом Кирилом (Володимиром Гундяєвим, який зараз благословляє російську агресію проти України) та передача будівель храму з комунальної власності Одеської міськради у приватну власність Одеської єпархії Української православної церкви Московського патріархату

Українська православна церква московського патріархату, до якої належить собор, намагається мінімізувати відношення руйнацїі будівлі до Москви, зазначається у публікації Інтенту.

Єдина ікона, що постраждала – Спас Нерукотворний, яку у 2010 році подарував патріарх Кирило Гундяєв. Вона просто зникла, – відразу після ракетної атаки заявив протоієрей Максиміан Погореловський на брифінгу.

Однак єпархія, посилаючись на оцінку експертів, наполягає, що на відновлення собору необхідно 5 млн доларів. Церква активно збирає пожертви хоча її топ-представники як мінімум не бідують.

У той саме час мерія Одеси теж активно залучена до процесу відновлення, мер проводить наради та створив робочу групу. До процесу відновлення залучили уряд Італії, який обіцяв допомогти консультаціями та виділити 500 тисяч євро. Ці гроші, за словами очільниця офісу ЮНЕСКО в Україні К’яри Децці, мають перерахувати до кінця січня на рахунки ЮНЕСКО. Гроші ще не надійшли, хоча ремонтно-противоаварійні роботи з жовтня проводить ТОВ “Стікон” – ймовірно під гарантії мерії.

Ось і постає головне питання – як само розподілять допомогу. Тому що поки що ми бачимо:
а) піар від мерії;
б) непрозору систему Московського патріархату.

Але хто серйозно буде відповідати за відновлення? Бо підзвітність — саме те, на що акцентують західні партнери під час надавання траншу. Напрошується висновок, що Одеса на цьому фоні виглядає не зовсім “ок”.
Друге питання. Собор не належить місту. Він належить Одеській єпархії Московського патріархату, – пише авторка публікації Ната Чернецька.