Я тут подивився чергове інтерв'ю начальника ГУР МО, що у нього проросійський депутат Євген Шевченко раптом виявився співробітником ГУР, згадав, що і Деніс Кірєєв раптом виявився співробітником ГУР, знаю про багатьох інших персонажів, які теж отримали статус співробітників ГУР МО, і вирішив це все прокоментувати.

З повагою ставлюсь до Кирила Буданова як безстрашного командира групи спецназу, але не розумію його у якості публічного коментатора, оскільки під час війни це не є роботою керівника розвідувального органу. Буданов абсолютний лідер в інтерв'ю, які він дає більше Залужного, Сирського, Малюка та усіх інших війьскових керівників разом узятих. І коли паралельно дізнаєшся від співробітників ГУР про деякі деталі операцій на Зміїному, Енергодарі та на окупованій території, то спадає на думку, що під час напружених бойових дій було б все ж таки краще, якби начальник ГУ МО увесь свій час приділяв якісному оперативному плануванню, і намагався почути підлеглих, а не чергову знімальну групу.

Коли я спілкувався з Кирилом у ті часи, коли він воював як командир групи, він дуже цінував життя підлеглих, агентури, та витрачав весь час на планування операцій. А коли він став керівником, приорітети чомусь змінились.

Стосовно, наприклад, диверсійної роботи, то переважна більшість успішних (підкреслюю - успішних) операцій у ворожому тилу та в РФ у нас здійснюється силами СБУ. І Кримській міст, і за кількома виключеннями усі найбільш гучні диверсії за останні місяці. А не ГУР, на жаль.

Так, фронтові підрозділи ГУР МО воюють героїчно, і користуються авторитетом, кожного дня на фронті ГУРівці роблять подвиги, які заслуговують великої поваги.

Але все ж таки спеціалізація начальника ГУР МО це не загальновійськові операції на передовій, а операції в тилу противника, розвідка, диверсії. Він сам так завжди казав.

Якби в Україні комітет по розвідці при президенті працював не на папері, то, впевнений, що було б кому підказати президенту, що під час війни керівники силових структур не повинні проводити час у спілкуванні з журналістами, бо у них мають бути інші приорітети у роботі. Не ті приорітети які вказує пан Гогілашвілі. У спецслужбах та розвідці під час війни потрібно лідерство в успішних таємних операціях "за стрічкою". А не лідерство у піарі.

Прошу генерала Буданова подивитись на все це. Задуматись, як би на таку хвилю інтерв'ю та непродумані слова на захист кого попало, на Шевченка та Кірєєва, зреагував би той безкомпромісний та різкий на вислови командир групи, який у 2016-му здійснив рейд у Крим.