В его честь будет произнесено много слов, наполненных глубоким уважением и любовью, к которым трудно будет добавить что-то еще.  

Считаю, что наилучшей благодарностью Тарасу Шевченко за его творчество прозвучит его же стихотворение «Доля».

Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене, маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п'яного дяка в науку.

«Учися, серденько, колись

З нас будуть люде»,— ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився. А ти збрехала.

Які з нас люде? Та дарма!

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

Ходімо ж, доленько моя!

Мій друже вбогий, нелукавий!

Ходімо дальше, дальше слава,

А слава — заповідь моя.

Народный депутат Украины Геннадий Чекита