Лідія Бакалавр, дитина війни

Я зараз чую голос покійної моєї мами, коли фашист забирав корову, мама сховала мотузку в грубку, і думала, що він туди не полізе. А він поліз, ногою як дав, чоботом, та пічка розлетілася, і мотузка випала. Він взяв мотузку і пішов корову вивів. У мене брат, покійний, 42-го року, теж дитя війни, він вчепився за хвіст і не хотів, щоб забирали, мама кричала, "Чим же я буду їх годувати тепер ?!"

Лідія Іванівна живе на вулиці Богдана Хмельницького. Вона - дитина війни, та пам'ятає ті буремні дні як зараз. У перші травневі дні її відвідали волонтери благодійної організації фонда Чекіти "Милосердя". Вони прийшли с подарунками.

Валентина, БО "Фонд Чекіти "Милосердя"

Мені випала велика честь від благодійної організації "Фонду" Чекіта "Милосердя" привітати вас з цими епохальними святами. Ви, як і всі трудівники Одеси і Одеської області і нашої колишньої неосяжної країни брали участь у відновленні в післявоєнні роки. Брала з дитинства ще.

Лідія Бакалавр, дитина війни

Дай Бог, щоб всі депутати розуміли простих людей. Дякую Геннадію Леонідовичу за все за все, що він для нас зробив. І ми будемо згадувати довгий час і будемо вдячні, поки жити будемо

Олександру Матвійовичу Садовничому 92 роки. Він змінив багато військових спеціальностей - був танкістом,  але став артилерістом, потім був у зенітно-ракетних військах. Служив у радянському контингенті у ГДР. Після війни проходив службу на Алтаї та Сибірі. Він і зараз може дати фору молодим. Тай він не розуміє. Як так відбувається, що й сьогодні йдуть війни.

Олександр Садовничий, ветеран війни

Тепер ось що залишилися ми, думаємо, як би більше не повторилася ця війна, якби люди один одного не вбивали. Ми ж православні люди, навіщо ми вбиваємо один одного, невже не може домовиться, по-людськи ?! Православні люди, розумні, талановиті ...

Нардепа  Геннадія Чекіти ветеран добре знає. Бо багато років віддали службі армії та потім - служінні народу.

Олександр Садовничий, ветеран війни

Чекіта приїжджає до нас, сюди, на вулицю, дуже багато допомагав ... Я сам після звільнення, я 30 років прослужив в армії, працював в райкомі партії, аж до того, як був розформований радянський союз

Потім було невелике застілля та згадки про ті далекі роки. Й запрошення прийти наступного року на травневі свята. Й ми обовязково прийдемо.